У бухгалтерському обліку

На відміну від чотирьох класифікаційних груп основних фондів у податковому обліку, в бухгалтерському обліку виділяють 9 груп основних засобів, передбачених Інструкцією № 291 та П(с)БО 7 "Основні засоби", які обліковуються на рахунку 10 "Основні засоби" на таких субрахунках:

101"Земельні ділянки";

102"Капітальні витрати на поліпшення земель";

103"Будівлі і споруди";

104"Машини та обладнання";

105"Транспортні засоби";

106"Інструменти, прилади та інвентар";

107"Робоча і продуктивна худоба";

108"Багаторічні насадження";

109"Інші основні засоби".

У бухгалтерському обліку від податкового обліку відрізняється: саме поняття ос­новних засобів; порядок списання їх із балансу; нарахування амортизації; зменшен­ня корисності основних засобів тощо.

Поняття "зменшення корисності" основних засобів є новим для вітчизняної еко­номічної науки і господарської практики. У п. 4 П(с)БО 7 "зменшення корисності" визначено як втрата економічної вигоди в сумі перевищення залишкової вартості ак­тиву над сумою очікуваного відшкодування.

Під сумою очікуваного відшкодування, згідно із п. 4 П(с)БО 7, розуміють суму, яку підприємство очікує до відшкодування вартості необоротного активу при його майбутньому використанні, включаючи його ліквідаційну вартість.

Зменшення корисності — це вид уцінки об'єкта, яка здійснюється у разі, коли знос об'єкта, як фізичний, так і моральний, значно більший від нарахованого. При­чинами цього є припинення діяльності, для якої використовувався об'єкт, поламки, аварії, підвищений фізичний знос унаслідок стихійних лих, порушення правил експлуатації, і врешті, втрата об'єктом товарного вигляду.

Втрати від зменшення корисності об'єктів основних засобів, які враховані за по­чатковою вартістю, входять до складу витрат звітного періоду зі збільшенням у ба­лансі суми зносу основних засобів (п. 31 П(с)БО 7). При цьому дебетується субраху­нок 975 "Уцінка необоротних активів і фінансових інвестицій" у кореспонденції з субрахунками 131 або 132, тобто суми зменшення корисності не включаються ні до виробничої собівартості, ні до адміністративних витрат, ні до витрат на збут.

Після зменшення корисності об'єкта основних засобів норма його амортизації не змінюється у разі використання виробничого або прямолінійного методу.

Зменшення корисності об'єктів, які раніше були дооцінені, відображається в поряд­ку, передбаченому для відображення суми уцінки раніше дооцінених об'єктів (п. 31 П(с)БО 7). Цей порядок передбачений п. 20 П(с)БО 7 і встановлює, що в такому випад­ку на суму зменшення корисності зменшується сума додаткового капіталу (субрахунок 423), нарахованого у зв'язку з попередніми дооцінками об'єкта, а якщо сума зменшен­ня корисності перевищує суму нарахованого додаткового капіталу, то різниця входить до витрат звітного періоду. Указані витрати відображаються по дебету субрахунка 975.

У процесі використання об'єктів основних засобів відбувається їх фізичний знос, який може відрізнятися від зносу нарахованого. Крім того, змінюються ринкові ціни, від­буваються інфляційні процеси. Усе це тягне за собою відхилення залишкової вартості від їх справедливої вартості. Тому, дотримуючись міжнародної практики обліку основних за­собів, у П(с)БО 7 "Основні засоби" передбачено переоцінку основних засобів у разі від­хилення залишкової вартості від справедливої вартості на дату балансу більш ніж на 10%. У балансі основні засоби відображаються за первісною або залишковою вартістю.