Завдання. Основним завданням аудиту безготівкових розрахункових операцій є встанов­лення об'єктивної істини щодо інформації про безготівково-розрахункові операції

Основним завданням аудиту безготівкових розрахункових операцій є встанов­лення об'єктивної істини щодо інформації про безготівково-розрахункові операції, дебіторську і кредиторську заборгованість, складання думки аудитором про досто­вірність, законність, повноту та об'єктивність відображених у бухгалтерському облі­ку і фінансовій звітності операцій, донесення цієї думки через аудиторський висно­вок до користувачів інформації.

Практичні завдання:

у разі встановлення помилок, фактів обману або інших відхилень від норми в безготівкових розрахунках на прохання клієнта надати консультацію щодо їх виправлення;

внести пропозиції щодо вдосконалення системи внутрішнього контролю без­готівкових розрахунків;

у процесі перевірки аудитор може вказати на шляхи покращання системи розрахунків, запропонувати оптимальніші рішення.

Для досягнення поставленої мети та виконання завдань, які стоять перед аудито­ром безготівково-розрахункових операцій, аудитор повинен перевірити:

правильність оплати чи отримання сум за прийняті або відвантажені мате­ріальні цінності;

наявність виправдовувальних документів при здійсненні цих операцій і пра­вильність їх оформлення;

повноту оприбуткування і правильність списання отриманих цінностей;

наявність на рахунках простроченої заборгованості та зобов'язань зі строком
позовної давності, який минув;

стан синтетичного й аналітичного обліку по розрахункових операціях, пра­вильність використання відповідних рахунків Плану рахунків;

правильність перенесення вхідного сальдо при відкритті відповідних рахун­ків Головної книги на наступний обліковий період;

стан дебіторської заборгованості та зобов'язань за встановленими крите­ріями;

правильність розрахунків по дебіторській заборгованості та зобов'язаннях (оплата грошовими коштами, векселями, іншими матеріальними цінностя­ми, застосування бартерних операцій);

правильність оцінки зобов'язань та дебіторської заборгованості, розрахунок величини резерву сумнівних боргів;

правильність класифікації дебіторської заборгованості та зобов'язань, наяв­ність відповідних необхідних роз'яснень у примітках до фінансової звітності;

зіставлення показників фінансової бухгалтерської і не бухгалтерської звітності (звіт голови правління, директора компанії, фінансового огляду та ін.) щодо дебіторської заборгованості та зобов'язань.

Особливу увагу необхідно приділити перевірці стану розрахунків, для чого реко­мендується провести аналіз матеріалів інвентаризації розрахунків та актів звірок взаєморозрахунків.

Інвентаризація розрахунків полягає у виявленні за відповідними документами за­лишків, ретельній перевірці їх достовірності та обґрунтованості. Самі підприємства в більшості випадків проводять інвентаризацію розрахунків із низькою якістю (або вза­галі не проводять), тому аудитор повинен встановити строки виникнення заборгова­ності по рахунках дебіторів і кредиторів, її реальність та осіб, винних у пропущенні строків позовної давності.

Трапляються випадки, коли необхідно провести звірку розрахунків із дебіторами та кредиторами зі складанням актів звірок. До проведення таких перевірок аудитор може залучати працівників бухгалтерії перевірювального підприємства.