Археологія як наука та її завдання

Сучасною наукою встановлено, що людина з'явилася на Землі майже 3 млн. років тому. Тоді ж виникло людське суспільство, розпочалася історія людства. Записувати історичні події люди навчилися значно пізніше. Наприклад, у країнах Стародавнього Сходу писемні пам'ятки з'явилися понад 5 тис. років тому, а найдавніші письмові свідчення про життя і побут племен Північного Причорномор'я — кіммерійців, скіфів (записи грецького історика Геродота) — належать до середини І тисячоліття до н.е.

Усе, що було раніше, в дописемний період історії людства, ховається в пітьмі століть, і якби не археологія, то наші знання про племена і народи, що населяли Землю в давнину, не виходили б за межі легенд, міфів і казок.

Археологія (грецькою "археос" — стародавній і "логос" — вчення) — наука, яка вивчає Історію людства на основі аналізу решток матеріальної культури.

Під рештками (речами) матеріальної культури розуміють знаряддя пра­ці, предмети побуту і культу, прикраси, зброю, житло, поховання, тобто все те, що було результатом життя й діяльності людини і частково чи пов­ністю збереглося до наших днів. Більшість цих речей виявляють найчас­тіше у процесі археологічних розкопок.

Дослідження археологічних матеріалів допомагає вченим пізнавати історію первісного суспільства, а також глибше і повніше відтворювати картини життя у ті часи, коли вже існували письмові джерела. Важко, на­приклад, визначити, звідки вчені більше дізналися про життя та історію скіфів і сарматів: із записів Геродота та інших античних авторів чи у процесі розкопок стародавніх курганів, поселень, городищ.

Отже, археологія є самостійною історичною наукою. Як і будь-яка інша наука, вона має свій предмет, методи його дослідження і завдання, яке полягає у всебічному вивченні історії племен і народів давніх епох — етно­культурного складу населення, рівня виробництва і розвитку продуктивних сил, виробничих відносин і соціального устрою, духовної культури, вірувань, мистецтва тощо.

Вчені України ставлять і по можливості розв'язують проблеми, що стосуються давньої і середньовічної історії та культури населення, що про­живало на території нашої держави, розробляють теорію й методологію архео­логічної науки.

Головною науково-дослідною археологічною установою є Інститут ар­хеології Національної академії наук України, який координує археологічні дослідження і підготовку кадрів високої кваліфікації.

Археологічні пам'ятки є всенародним надбанням і охороняються дер­жавою, пошкодження археологічних об'єктів карається законом.