Порядок визначення фінансового стану (кредитоспроможності) банку

Банк здійснює оцінку фінансового стану банку, якому надано кредит (далі - банк-боржник), на підставі даних фінансової і статистичної звітності банку-боржника та з урахуванням інформації щодо:

· дотримання банком-боржником (резидентом) економічних нормативів і нормативів обов’язкового резервування коштів;

· аналізу якості активів і пасивів;

· стану ліквідності;

· аналізу прибутків і збитків;

· виконання банком-боржником зобов’язань у минулому;

· наданих та отриманих міжбанківських кредитів;

· щорічного аудиторського звіту;

· іншої інформації, що може свідчити про наявність ризиків несвоєчасного виконання зобов’язань.

Банк здійснює оцінку фінансового стану банку-боржника щомісяця протягом дії договору про надання кредиту на підставі аналізу абсолютних та відносних показників поточної фінансової і статистичної звітності (горизонтальний аналіз) у динаміці, структури активів і пасивів шляхом визначення питомої ваги за окремими статтями в підсумкових даних (вертикальний аналіз) у динаміці.

Банк визначає клас банку-боржника на підставі результатів оцінки його фінансового стану відповідно до наведених характеристик.

Клас А (найвищий) – фінансовий стан добрий.

Клас Б – фінансовий стан задовільний: беззбиткова діяльність.

Клас В – фінансовий стан незадовільний.

Клас Г (найнижчий) – фінансовий стан критичний.