Інші терміни

Енергетичний ресурс – запаси енергії, які при даному рівні техніки можуть бути використані для енергопостачання.

Первинний енергоресурс – який не був перероблений або перетворений: сира нафта, природний газ, вугілля, горючі сланці, ядерна енергія, геотермальна, сонячна, вітрова тощо.

Енергоносій – ресурс, який безпосередньо використовується на стадії кінцевого споживання, попередньо облагороджений, перероблений, перетворений, а також природній енергетичний ресурс, який споживається на кінцевій стадії.

Підведений енергетичний ресурс

Підведена (кінцева) енергія

Корисна енергія

Енергетичний баланс – система показників, яка характеризує процес перетворення енергії або постачання нею споживачів. Відбиває рівність підведеної енергії, з одного боку, і суми корисної енергії і її втрат, з другого.

Питоме енергоспоживання – на 1-го абонента, 1-го жителя, одиницю обладнання або приладу: на виробництво одиниці продукції і грошову одиницю

При проведенні аналізу всі елементи підприємства треба спеціально обстежити, вони класифікуються по групах процесів і установок, які однорідна по виду використовуємих енергоносіїв і схожих по методиці аналізу енерговикористання.

Основними показниками ефективного енерговикористання є:

– коефіцієнт корисної дії енергетичної установки;

– коефіцієнт корисного використання енергоносія;

– коефіцієнт корисного використання сумарного енергоносія (приведених енергетичних ресурсів);

– питома (фактична) витрата енергетичного ресурсу або енергоносія.

Коефіцієнт корисної дії енергетичної установки визначається для різних видів енергії, що використовується, за формулою

h = Е_кор.j/ Е_підв.j ( )

де Е_кор.j – кількість енергії, яка корисно використовується в j-ій установці;

Е_підв.j – кількість підведеної енергії до j-тої установки; сюди включається енергія, яка виділилась усередині установки в результаті технологічного процесу, тобто

Е_підв.j = Е_зовн.j + Е_внутр.j ( )

Якщо установка, що розглядається, є енерготехнологічною, яка виробляє корисну неенергетичну (Е_кор) і енергетичну (Е_втор) продукцію, то коефіцієнт корисної дії j-ої установки визначається за формулою

h = [Е_кор.j + Е_втор.j]/Е_підв.j ( )

Коефіцієнт корисного використання енергоносія на ділянці (цех, підприємство) визначається для різних теплоносіїв (паливо, електрична і теплова енергія тощо) за формулою

( )

де Е_кор.j. Е_підв.ij – відповідно кількість і-го енергоносія, який корисно використовується в j-ій установці і підведеного до цієї установки;

n – кількість установок на ділянці, на якій використовується і-й енергоносій.

Коефіцієнт корисного використання сумарного енергоносія на ділянці (цех, підприємство) визначається за формулою

( )

де i, m – види і кількість енергоносіїв;

j, n – види і кількість установок кінцевого використання (без врахування установок перетворення палива і енергії);

К_і – калорійний еквівалент і-го енергоносія.

Показники співставлення з показниками аналогічних підприємств.

Аналіз енергетичних балансів повинен виявити вихідну інформацію, яка необхідна для розв’язання окремих задач оптимізації структури енергетичного балансу підприємства, які торкаються можливості заміни в технологічних процесах і установках одного енергоносія другим, використання вторинних енергоносіїв на підприємстві і зовні його.