ЛАБОРАТОРНИЙ ПРАКТИКУМ

4.1.Реакція крохмалю з йодом.

4.1.1.Хід роботи: в пробірку поміщають 2 краплини крохмального клейстеру і 1 краплину розчину йоду. Нагрівають до кипіння, а потім охолоджують .

4.1.2.Спостереження: при нагріванні темно синє забарвлення зникає.

4.1.3. Хімізм реакцій:

4.1.4. Висновок: амілоза дає з йодом синє забарвлення.

4.2. Кислотний гідроліз крохмалю.

4.2.1. Хід роботи: в сім пробірок поміщають по 3 кр. дуже розбавленої, майже без кольору йодної води. У фарфорову чашку наливають 10 мл крохмального клейстеру, добавляють 5 мл р-ну H₂SO₄ і перемішують скляною паличкою. Ставлять чашку з розчином на азбестову сітку і повільно нагрівають. Через кожних 30 сек. відбирають піпеткою з капілярним отвором 1 краплю розчину і переносять в іншу пробірку з йодною водою. Розчин охолоджують, нейтралізують розчином лугу до сильнолужної реакції, добавляють 1 каплю реактиву Фелінга і нагрівають.

4.2.2. Спостереження: з’являється оранжеве забарвлення.

4.2.3. Хімізм реакцій:(С₆Н₁₀О₅)_х + хН₂О → хС₆Н₁₂О₆

4.2.4. Висновок: поява оранжевого забарвлення доводить, що продуктом гідролізу є глюкоза.

4.3.Розчинення клітковини в реактиві Швейцера.

4.3.1. Хід роботи: в пробірку поміщають маленький кусочок гігроскопічної вати і добавляють 6 крапель реактиву Швейцера ( аміачного розчину СuO). Вміст пробірки перемішують паличкою для розчинення вати. До одержаного в’язкого розчину доливають 4 каплі води і перемішують. При додаванні 1-2 крапель HCI( конц.) утворюється гідратцелюлоза.

4.3.2. Спостереження: випадає білий осад.

4.3.3. Хімізм реакцій:

4.3.4. Висновок: клітковина, що виділилась, аналогічна вихідній.

4.4.Взаємодія клітковини з лугом.

4.4.1. Хід роботи: в пробірку поміщають 5 крапель води і занурюють смужку фільтрувального паперу, так щоб вона доходила до дна пробірки . У другу пробірку поміщають 5 крапель розчину їдкого натрію і таку ж смужку фільтрувального паперу. Через 3 хв. витягують смужку і сушать. Потім виймають смужку із лугу, промивають водою, соляною кислотою, знову водою і сушать; і порівнюють з першою пробіркою.

4.4.2. Спостереження: смужка стала міцніша.

4.4.3. Хімізм реакцій:

[C₆H₇(OH)₃]₄ + 3NaOH → [C₆H₇(ONa)₂] + 3H₂O

4.4.4. Висновок: клітковина стійка до дії лугів.

4.5.Кислотний гідроліз клітковини.

4.5.1. Хід роботи: в пробірку поміщають маленький кусочок фільтрувального паперу, добавляють 4 краплі H₂SO₄ ( конц.) і перемішують. Пробірку ставлять на водяну баню. З допомогою піпетки 2 краплини розчину гідролізованої вати поміщають у іншу пробірку, добавляють 6 крапель розчину їдкого натрію, 1 краплю реактиву Фелінга, збовтують і нагрівають.

4.5.2. Спостереження: з’являється жовте забарвлення.

4.5.3. Хімізм реакцій: (С₆Н₁₀О₅)_х + Н₂О → хС₆Н₁₂О₆

4.5.4.Висновок:в процесі гідролізу утворилась целобіоза і глюкоза.

4.6.Одержання азотокислих ефірів (естерів) клітковини.

4.6.1. Хід роботи: в пробірку поміщають 4 краплі HNO₃ і 8 крапель H₂SO₄. Гарячий розчин охолоджують і додають кусочок вати. Пробірку нагрівають (70°С). Через 3-4 хв. паличкою виймають утворений колоксилін, промивають водою і сушать у фарфоровий чашці на киплячій бані. Утворений жовтий колоксилін ділять на 2 частини, кусочок підносять до полум’я, другий кусочок поміщають в суху пробірку, добавляють 4 краплі суміші спирту і ефіру, перемішують. Колоксилін виливають на предметне скло. При випарюванні утворену плівку знімають з скла і вносять у полум’я.

4.6.2. Спостереження: утворилась плівка.

4.6.3. Хімізм реакцій:

OHONO₂

[C₆H₇O₂ OH ] + 2nHO – NO₂ → [C₆H₇O₂ ONO₂ ] + 2nH₂O

OH OH

4.6.4. Висновок: нітрати клітковини розчиняються.

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ:

1.Описати хімічні властивості крохмалю і целюлози .

2.В чому подібні і в чому відрізняються крохмаль і клітковина.

3.З 100г дрібної тирси (60% клітковини) в результаті гідролізу при нагріванні з конц. сірчаною кислотою добули 36г глюкози.Визначте вихід в%.

ЛІТЕРАТУРА :

А.В.Аверина,А.Я.Снегирева Лабораторный практикум по органической химии М. “ В Ш”1980

.Гл. 12 . досл.182,183,185,186,188,189.

ВСТУП

Лабораторні роботи з курсів “Теоретичні основи теплотехніки” і “Основи теплотехніки та тепломасообмін” виконують за основними темами робочих програм.

Методичні вказівки до кожної лабораторної роботи містять мету, ко­роткі теоретичні відомості з теми, порядок виконання та контрольні питання.

Перед виконанням лабораторної роботи необхідно самостійно освоїти теоретичний матеріал, відповісти на контрольні питання, вивчити порядок виконання роботи і підготувати заготовку звіту. Форма звіту до лаборатор-ної роботи наведена в додатку А.

Студент допускається до виконання лабораторної роботи тільки після позитивних відповідей на контрольні запитання, заданих викладачем.

Техніка безпеки при виконанні лабораторних робіт

Практичну частину лабораторних робіт виконують у спеціалізованій аудиторії кафедри зносостійкості і надійності машин. Для забезпечення безпечної роботи і уникнення травматизму студент повинен дотримуватись наступних правил техніки безпеки:

1. Перед початком лабораторного практикуму засвоїти вимоги тех-ніки безпеки, розроблені кафедрою зносостійкості і надійності машин, роз-писатись у журналі реєстрації інструктажу з техніки безпеки.

2. На початку кожної лабораторної роботи вивчити інструкцію з техніки безпеки при виконанні робіт у лабораторії, беззаперечно виконувати встановлені вимоги.

3. При виявленні зіпсованих приладів і оснащення, або пошкодженої електричної лінії, що може призвести до нещасного випадку, потрібно не-гайно повідомити про це викладача або навчального майстра.

ПУСТА?

ЛАБОРАТОРНИЙ ПРАКТИКУМ

Лабораторна Визначення об’ємної ізобарної теплоємності

робота 1 повітря методом проточного калориметра

1.1. Програма теоретичної підготовки

Теплоємність: визначення, аналітичні вирази, розмірність, фізична суть, співвідношення теплоємностей. Теплоємність при постійному тиску і об’ємі. Рівняння Майєра для ідеальних газів і нерівність Майєра для реальних газів, їх фізична суть.

Геометричне зображення ізобарної та ізохорної теплоємностей. Тепло-ємність одно- і двохатомних газів. Закон рівнорозподілу. Врахування кван-тових ефектів. Теплоємність суміші ідеальних газів. Залежність теплоємності від температури. Теплоємність рідин і твердих тіл. Теплоємність магнітних матеріалів.

Література: [1, с. 22–24; 2, с. 18–20, с. 62–73; 4, с. 33–37; 9, с. 36–50; 12, с. 31–39].