Регіональні міжнародні кредитно-фінансові організації

Регіональні банки розвитку створені в 60-х рр. в Азії, Африці, Латинській Америці для вирішення специфічних проблем і розширення співпраці країн цих регіонів.

Міжамериканський банк розвитку (МАБР) Вашингтон, створений в 1959 р., Африканський банк розвитку (АФБР, Абіджан, утворений в 1963 р.) і Азіатський банк розвитку (АЗБР, створений в 1965 р.) мають єдині цілі: довгострокове кредитування проектів розвитку відповідних регіонів, кредитування регіональних об'єднань. Загальною межею цих банків є суттєвий вплив на їх діяльність розвинених країн, яким належить значна частина капіталу банків і вони складають приблизно 1/3 їх членів. У регіональних банках розвитку встановлений однаковий принцип формування ресурсів, залучення позикових засобів до соціальних фондів, проводиться кредитна політика багато в чому за зразком МБРР.

Разом з тим існують відмінності в діяльності регіональних банків розвитку. Вони визначаються різним рівнем економічного, культурного розвитку країн трьох континентів — Латинської Америки, Азії і Африки, особливостями їх історичних традицій.

До основних регіональних організацій ЄС відноситься:

Європейський інвестиційний банк (ЄІБ), створений у 1958 р., як фінансова організація ЄС, яка забезпечує довгострокові позики для капітальних інвестицій з метою зміцнення збалансованого економічного розвитку Союзу та інтеграції. ЄІБ також сприяє виконанню фінансових аспектів політики співробітництва з країнами, які не є членами ЄС. Пріоритетне завдання банку – підтримання регіонального розвитку. Більше ніж половина загальної суми позик виділяється для інвестицій у виробництво в регіонах, які відстають у індустріальному розвитку чи переживають занепад промисловості, для покращання систем зв’язку та охорони довкілля. Проекти, підтримані позикою ЄІБ, мають найнижчу з можливих відсоткових ставок. Кредити надаються на 20 – 25 років.

Європейський фонд валютної співпраці (ЄФВС) створений в 1973 р. в рамках Європейської валютної системи. Він надає кредити на покриття дефіциту платіжного балансу країн-членів ЄВС за умови виконання ними програм стабілізації економіки.

Європейський фонд розвитку (ЄФР, 1958 р.) проводить колективну політику ЄС по відношенню до країн, що розвиваються, координує двосторонні програми офіційної допомоги розвитку цих країн.

Європейський фонд орієнтації і гарантування сільського господарства (1969 р.) сприяє створенню спільного аграрного ринку («Зелена Європа»).

Європейський фонд регіонального розвитку (ЄФРР, 1975 р.) надає кредити за рахунок засобів сумісного бюджету ЄС з метою вирівнювання регіональних диспропорцій в країнах-членах.

Європейський валютний інститут (ЄВІ, 1994 р.) замінив Європейський фонд валютної співпраці, що створений в 1973 р.— наднаціональний орган у складі керівників дванадцяти центральних банків, здійснює координацію грошової і кредитної політики цих банків, сприяє створенню системи європейських центральних банків і переходу до єдиної валюти.