Дивіденди: означення, види виплат та методи обчислення.

Дивіденди — це грошовий дохід акціонерів, у певній мірі вони свідчать про те, що підприємство, в акції якого акціонери вклали свої гроші, працює успішно. На практиці більш високі дивіденди виплачуються переважно за звичайними акціями, оскільки збільшення прибутків корпорації не впливає на збільшення дивідентів за привілейованими акціями.

Дивіденди за акціями виплачуються або у вигляді готівки, або у вигляді наступних випусків безплатних акцій.

Джерелом дивідендів є прибуток після виплати процентних платежів; відрахувань у фонди обслуговування позикового капіталу, податків, виплат іншим корпораціям або резервний капітал (у випадку відсутності прибутків та при прийнятті рішення про виплату дивідендів).

Періодичність виплати дивідендів ‑ один раз на рік, півроку, квартал.

Дивіденди отримані по акціях є частиною прибутку, що обкладається податком.

Існує тісний взаємозв’язок між курсом акцій та динамікою дивіденду. Постійність зростання дивідендів визначає стабільність курсу даних акцій.

Існує багато обставин формального і неформального, об'єктивного і суб'єктивного характеру, що впливають на дивідендну політику:

1. Обмеження правового характеру. Власний капітал підприємства складається з трьох елементів: акціонерний капітал, емісійний дохід, нерозподілений прибуток. У більшості країн законом дозволена одна з двох схем, тобто на виплату дивідендів може витрачатися або тільки прибуток (прибуток звітного періоду і нерозподілений прибуток минулих періодів), або прибуток і емісійний дохід.

2. Обмеження контрактного характеру.

3. Обмеження у зв'язку з розширенням виробництва.

4. Обмеження у зв'язку з недостатньою ліквідністю. AT може бути прибутковим, але не готовим до виплати дивідендів з причини відсутності реальних грошових коштів.

5. Обмеження у зв'язку з інтересами акціонерів. В основі дивідендної політики лежить принцип максимізації сукупного доходу акціонерів. Його величина складається із суми отриманого дивіденду та приросту курсової вартості акцій. Тому, визначаючи оптимальний розмір дивідендів, керівництво підприємства і акціонери повинні оцінити, як величина дивіденду може вплинути на ціну підприємства загалом.

6. Обмеження рекламно-фінансового характеру. В умовах ринку за інформацією про дивідендну політику компаній пильно стежать аналітики, брокери, менеджери тощо. Досить часто підприємству необхідно підтримувати дивідендну політику на достатньо стабільному рівні, незважаючи на можливі коливання кон'юнктури.

7. Дата оголошення дивідендів — це день, коли загальні збори акціонерів або рада директорів приймають рішення про виплату дивідендів, їх розмір, дати перепису і виплати.

8. Дата перепису — це день реєстрації акціонерів, що мають право на отримання оголошених дивідендів.

9. Екс-дивідендна дата зазвичай призначається за 4 ділових дні до моменту дивідендного перепису.

10. Дата виплати — день, коли розсилаються чеки акціонерам.