Класифікації акцій: на пред’явника та іменні, прості та преференційні акції. Класифікація акцій за призначенням: емісійні, портфельні. Інші види акцій.
Акції бувають прості і привілейовані (приференційні), іменні та на пред'явника, а залежно від функцій, які вони виконують, можуть бути й інші їх види.
Прості акції.Власник такої акції, як правило, має один голос на зборах акціонерів. Дохід у вигляді дивіденду на просту акцію виплачується в останню чергу, тобто після сплати дивідендів за привілейовані акції. Дивіденди, як правило, виплачуються у випадку отримання емітентом достатнього чистого прибутку. Якщо емітент за результатами річної діяльності отримав незначний прибуток, або, взагалі, збитки, то дивіденди за прості акції не виплачуються. Тобто виплата дивідендів за прості акції не гарантується емітентом. З досвіду інших країн мають місце випадки, коли емітент, якщо це не заборонено його установчими документами, має можливість виплачувати дивіденди за прості акції за останній рік навіть тоді, коли він не отримав достатнього прибутку або закінчив рік із збитками, але має нерозподілений прибуток за попередні роки.
В Україні чинне законодавство дозволяє емітентам виплачувати дивіденди за акції з прибутку, отриманому в конкретному році.
У ряді країн, включаючи Україну, рішення про виплату та розмір дивідендів за звичайні акції приймається загальними зборами акціонерів, в інших — радою директорів, а загальні збори акціонерів лише затверджують це рішення.
Якщо емітент ліквідується, то власник простої акції отримує пропорційну частину майна емітента в останню чергу, тобто після розрахунку емітента з державою, кредиторами, трудовим колективом і власниками привілейованих акцій. Тримачі простих акцій мають такі права та переваги:
· право отримувати будь-які дивіденди, що виплачуються компанією на звичайні акції; можливість нагромадження капіталу; порівняно сприятливе оподаткування;
· можливість легко збільшити, зменшити чи продати свою частку акцій; право голосу;
· право вибирати директорів і затверджувати фінансові та аудиторські звіти та інші документи;
· право отримувати копії річних та квартальних звітів тощо; право з'ясовувати питання діяльності товариства на зборах акціонерів; обмежену відповідальність.
Привілейовані акції.Привілейовані акції називаються так тому, що їх власник має певні привілеї у порівнянні з власниками звичайних акцій того самого емітента. Перелік та зміст привілеїв, як правило, закріплюється в установчих документах емітента. Найчастіше привілеї полягають у тому, що власник привілейованих акцій отримує фіксований дохід у вигляді дивіденду. Крім того, дивіденди за привілейовані акції виплачуються до виплати дивідендів за звичайні акції і незалежно від того, чи отримав емітент прибуток у звітному році. Це означає виплату дивідендів навіть тоді, коли на прості акції вони не виплачуються.
При ліквідації емітента власник привілейованої акції, як правило, отримує пропорційну частину майна емітента в передостанню чергу, тобто після розрахунків із державою, кредиторами та трудовим колективом. Однак є винятки, коли установчі документи емітента можуть регулювати дані відношення по-іншому. У багатьох випадках надання емітентом привілеїв супроводжується втратою власником привілейованої акції низки прав: права на участь в управлінні справами емітента, права на голосування, права на висунення кандидатур та деяких інших.
У діяльності розвинутих ринків, наприклад, американського, зустрічаються випадки, коли привілейованість може знайти своє втілення не лише в майновому виразі. Так, поряд із звичайними акціями класу «одна акція — один голос» можуть випускатися привілейовані акції класу «одна акція — визначена кількість голосів».
Про привілейовані акції далі розповідатиметься детальніше. Передбачено розглянути законодавче регулювання випуску і обігу привілейованих акцій, їх види та характеристику, оцінку їх інвестиційних якостей.
Іменна акція.Іменна акція — це цінний папір, на бланку якого зазначається ім'я його власника. При випуску таких акцій емітент має завести книгу реєстрації іменних акцій, до якої заносяться відомості про їх власників — реальних чи номінальних. У реєстраційній книзі вказується кількість і номери акцій, їх вид та приналежність до конкретного інвестора. Якщо право власності на зазначену акцію переходить до іншого інвестора, то в книзі реєстрації повинні бути вказані відповідні зміни. Книгу може вести сам емітент, але лише в тому випадку, якщо кількість власників іменних паперів не перевищує 500. Ця функція також може передаватися іншим установам — незалежним реєстраторам або депозитаріям. Іменні акції — це як сертифікаційні, так і електронні цінні папери. При зміні власності на такі акції емітент може вилучити акцію, в якій вказане ім'я попереднього інвестора, і видати нову, вказавши в ній ім'я останнього (при електронній формі змінюється запис про зміну власника і видається передавальне доручення тощо). Однак емітент може зробити інакше. На звороті бланку акції він може вказати прізвище нового власника і дату здійснення передачі, завірену підписом уповноваженої особи та печаткою емітента.
Акція на пред'явника.Акція на пред'явника може випускатися як в паперовій, так і в безпаперовій формі. Якщо вона випускається в паперовій формі, то на її бланку ім'я власника не вказується. Якщо ж вона випускається у вигляді комп'ютерного запису, то у файлі електронного депозитарію навпроти прізвища власника просто вказується кількість акцій.
Емітент, що випустив акції на пред'явника, може не знати в потрібний момент, хто є його акціонером та якою кількістю його акцій володіють конкретні інвестори. Перехід таких акцій із власності одних інвесторів у власність інших не вимагає, щоб на бланку фіксувалась дата переходу права власності, ставився підпис уповноваженої особи та печатка емітента.
На такі акції виплата дивідендів здійснюватиметься особі, котра пред'явить належні їй акції або відповідний документ депозитарію про те, що цьому інвестору належить певна кількість акцій і вони знаходяться на збереженні в депозитарії.
Якщо акції на пред'явника випущені у вигляді електронних цінних паперів, то емітент повідомляє про розміри дивідендів депозитарій, який, спираючись на показники файлу акціонерів, здійснює виплату дивідендів. У ряді випадків депозитарій може видавати документи, що підтверджують наявність акцій у власності конкретних інвесторів, згідно з якими останні можуть отримати гроші в емітента. Існують також схеми, коли вся сума дивідендів перераховується депозитарію, а той перераховує конкретні дивіденди на банківські рахунки інвесторів. У цьому випадку інвестори отримують свої дивіденди в банку.
За характером обертання на фондовому ринку акції бувають:
¾ акції у обігу, тобто акції емітента, які постійно знаходяться у обігу на фондовому ринку.
¾ портфельні акції, акції які знаходяться у власності корпорації емітента.
Для акціонерних корпорацій рекомендованим співвідношенням між акціями у обігу та портфельними є 70% до 30%.
Функціональним призначенням портфельних акцій є:
· володіння контрольним пакетом акцій підприємства;
· регулювання курсу акцій на фондовому ринку шляхом їх вилучення або випуску на ринок;
· збільшення можливостей експорту капіталу при створенні філій, дочірніх та сумісних підприємств за межами країни де зареєстрована компанія;
· регулювання податкової ставки на прибуток корпорації.
Частина акцій може виступати у вигляді “підписних”, тобто акцій для яких дані гарантії розміщення.
За характером обертання на біржі виділяють “зареєстровані” та “незареєстровані” акції.
Зареєстровані акції ‑ це акції які мають лістинг та котируються на фондовій біржі.
Незареєстровані акції ‑ це акції, які не допущені до біржового обороту і знаходяться у позабіржовому обігу.
Активними акціями‑ називають акції, котрі знаходяться у біржовому обігу у великих кількостях. Особливо серед них виділяються ті акції, котрі беруть участь у визначенні біржових індексів.
Для акціонерної компанії особливо ефективно вдається організувати інвестиційний процес тоді коли її акції є активними, оскільки в цьому випадку врівноважується попит та пропозиція, досягається стабільність даних інвестиційних активів, а значить і їх нижча ризиковість та вища інвестиційна привабливість.
В залежності від умов випуску підприємства можуть розміщати:
Конвертовані акції‑ акції, які надають право власникові обміняти їх на інший вид цінних паперів того самого емітента. Найчастіше здійснюється обмін на облігації. Це дозволяє підприємству збалансувати власні фінансові потоки позикового та власного капіталу тобто здійснювати фінансовий “лівередж”.
Акції з правом на переоцінку ‑ акції, які дають емітентові право вимагати у інвестора додатковий внесок. Найчастіше це відбувається в умовах нестабільної ринкової ситуації. Організаціям слід уникати випуску активів даного типу, оскільки вони значно погіршують фінансове положення акціонерної корпорації.
Гарантовані акції‑ це акції з гарантованою виплатою дивідендів.
Номінальні та безномінальні акції.У традиційному вигляді номінальна акція — це цінний папір, на бланку якого вказана його номінальна вартість. На бланку ж безномінальної акції ця номінальна вартість не зазначається. Електронні акції також можуть бути номінальними та безномінальними. У одному випадку номінальна вартість акції зазначається в комп'ютерному файлі поряд з кількістю акцій, у іншому — просто проставляється кількість акцій.
Вітчизняні та іноземні акції.Вітчизняними акціями є такі акції, які випущені і знаходяться в обігу на території держави, де здійснена державна реєстрація емітента. Щодо інших держав, на території яких укладатимуться угоди з приводу акцій даного емітента, вони будуть іноземними акціями. Наприклад, емітент, головний офіс якого знаходиться в Україні та який внесений в український державний сектор юридичних осіб, випустив акції, частина яких знаходиться в обігу в Україні, а інша за її межами. Ті акції, що перебувають в обігу на українському ринку цінних паперів, є вітчизняними, ті ж, які знаходяться в обігу на іноземних ринках, будуть щодо останніх іноземними. З іншого боку, коли керівний офіс емітента знаходиться в будь-якій іноземній країні і в цій країні емітент занесений до державного реєстру, то його акції, якщо вони перебувають в обігу на території України, є іноземними. Ринки таких акцій в Україні ще тільки формуються.
Платні акції.Це такі акції, які продаються емітентом безпосередньо або через посередників у власність інвесторів. Емітент здійснює продаж акцій при їх випуску. Купуючи акції, інвестор сплачує їх вартість. Законодавство України, як і законодавство інших країн, припускає можливість оплати вартості акцій, що випускаються, грошовими коштами, майном та немайновими правами, цінними паперами.
Преміальні акції.Емітент може здійснювати додаткові випуски акцій з метою збільшення статутного фонду. Акції додаткового випуску також можуть продаватися або акціонерам, або новим інвесторам. Однак бувають випадки, коли емітент приймає рішення про капіталізацію частини свого нерозподіленого прибутку за деякі роки. Тобто на певну суму вказаного прибутку додатково випускається відповідна кількість акцій за номінальною вартістю, що дорівнює номінальній вартості раніше випущених акцій. При цьому суми нерозподіленого прибутку перетворюються в засоби статутного фонду (капіталізуються) та зараховуються як оплата акцій додаткового випуску. У свою чергу, акції додаткового випуску безкоштовно передаються емітентом у власність акціонерів з дотриманням відповідної пропорційності. Виходячи з того, що акціонери не сплачують вартість отриманих акцій, тобто останні дістаються їм нібито даром, то такі акції називаються преміальними.
Акції вільного чи обмеженого обігу. В іноземній практиці регулювання ринків цінних паперів не має єдиного кількісного критерію, на основі якого можна було б упевнено стверджувати, що певні акції є акціями вільного обігу, а інші з обмеженим колом обігу. Це питання пов'язане з визначенням відкритого і закритого випусків акцій. Саме тому законодавства більшості країн, включаючи й українське, дають опис критеріїв їхнього розмежування. Так, коли емітент пропонує свої акції для продажу всім потенційним інвесторам, а не будь-якій групі, то такий випуск вважається відкритим. У даному випадку емітент завчасно не знає, хто з потенційних інвесторів стане його акціонером. Якщо ж емітент продає свої акції тільки визначеним й відомим йому інвесторам, то такий випуск є закритим.
Поза обігом акції знаходяться у тих випадках, коли акціонери не можуть відчужувати акції, що є у них, третім особам, тобто за межі кола акціонерів, однак можуть їх перепродавати один одному або емітенту. В останньому випадку емітент також не має права продавати викуплені акції третім особам, але має змогу продавати їх своїм акціонерам.
Дата добавления: 2014-12-05; просмотров: 5731;