Оцінювання та перегляд оптимального портфелю.

Після обрання оптимального портфелю, інвестор повинен його періодично оцінювати для визначення відповідності портфеля своїй місії по відношенню до очікуваних повернень та ризику. Якщо є невідповідність, то повинна проводитись переструктуризація такого портфеля.

Існує кілька теорій оцінювання активів: теорія ринку капіталів, модель оцінки капітальних активів, багатофакторна модель оцінки капітальних активів, арбітражна теорія ціноутворення та інші.

Найбільш широко використовуваною на практиці є теорія ринку капіталів, яка передбачає побудову лінії ринку капіталів, що демонструє обов’язкове співвідношення між рівнем ризику та рівнем дохідності портфелю фінансових активів і дає відповідь на запитання, на яку премію за ризик інвестор може розраховувати.

Теорія ринку капіталів передбачає формування портфеля як із ризикових, так і з безризикових цінних паперів. Згідно з теорією ринку капіталів інвестори можуть формувати портфелі як з ризикових, так і з безризикових цінних паперів (безризиковий цінний папір має визначену дохідність протягом одного періоду і характеризується середньоквадратичним відхиленням очікуваної дохідності, що дорівнює нулю). Величина частки безризикових активів у портфелі залежить від того, який рівень ризику інвестор вважає для себе допустимим.

Основою для побудови лінії ринку капіталів (capital market line - CML) є графічне відображення множини ефективних портфелів.

	Очікувана прибутко-вість, Er

ІІІ

ІІ

Лінія ринку капіталів бере початок у точці на вертикальній осі, що відповідає дохідності безризикового активу, і є дотичною до лінії, що відображає множину ефективних портфелів.

ЛРК являє собою множину портфелів, що складаються з ризикових та безризикових активів. Чим більша частка безризикових активів в сформованому портфелі, тим ближче точка на ЛРК до точки RБ на вертикальній осі. Точка М, що є точкою дотику ЛРК до межі множини ефективних портфелів, характеризує ринковий портфель, що складається з усіх ризикових активів, які перебувають в обігу на ринку.

Множина всіх рівноважних портфелів розміщена на ЛРК. Чим більше інвестор уникає ризику, тим ближче до точки RБ буде сформований ним портфель. Точки, розміщені ліворуч від точки М, відображають інвестиційні портфелі, що є комбінацією безризикових та ризикових активів, Точки, розміщені праворуч від точки М, відображають портфелі, що містять тільки ризикові активи, певна частка яких придбана за власні кошти, а інша частина – за рахунок залучених під без ризикову процентну ставку.

Отже, якщо вважати, що інвестор формує портфель не тільки з ризикових, а й з безризикових активів, допустимою множиною таких портфелів, як задовольняють різним рівням ризику, буде лінія RБМ, або лінія ринку капталів. Оптимальним для інвестора портфелем буде портфель на ЛРК, який задовольняє його вимогам щодо допустимого рівня ризику.

Лінія ринку капіталів показує, що дохід портфелю інвестицій повинен бути еквівалентним сумі двох елементів:

1) поверненням по безризикових інвестиціях;

2) премії за ризик.

Лінія ринку капіталів є інструментом, за допомогою якого інвестор може оцінити ризикоповертальне виконання будь-якого портфелю інвестицій. Так, якщо точка на координатній осі, що відповідає комбінації ризику та очікуваних повернень лежить над ЛРК, тоді портфель приносить обов’язкові повернення. Якщо вона розмішена під ЛРК, то повернення по такому портфелю інвестицій є меншими, ніж ті, що є прийнятними згідно з теорією ринку капіталів.