Значення козацьких повстань кінця XVI ст.

— Козацтво проявило себе суспільною силою, готовою до оборони своїх прав і привілеїв.

—. Стали спробою поширити права і привілеї реєстрових козаків на все козацтво. V

— Козаки набули досвіду організації повстань на великих тери­торіях.

— Повстання були підтримані селянами та міщанами, які масово вступали до козацьких лав.

— С. Наливайко вперше запропонував ідею створення території, де проживали б тільки козаки.

— С. Наливайко вперше запропонував ідею створення території, де проживали б тільки козаки.

Козацькі повстання першої половини XVII ст. Причини повстань:

Перебіг подій. На придушення повстання рушило польське вій­сько С. Лаща, який розправлявся з мирними жителями. У відповідь повстанці вирізали «Золоту роту» з добірних польських вояків. Ця битва дістала назву «Тарасова ніч». Але серед повсталих почешися чвари, частина козаків домоглася обрання нового гетьмана — А. Конашевича-Бута, який почав переговори з поляками.

Щоб перешкодити подальшим повстанням, до 1635р. поляки по­будували на дніпровських порогах фортецю Кодак. Гарнізон фортеці не пускав по Дніпру човнів на Січ, кінні роз'їзди ловили втікачів і направляли їх на земляні роботи або в тюрми.

1635 р. — загін Деяка Сули ми зруйнував Кодацьку фортецю. Са­мого Судиму старшина видала польському урядові, і його стратили у Варшаві. Кодак було відбудовано.

1637р• — повстання під проводом запорізького гетьмана Павла Бута (Павлюка) охопило Подніпров'я, Брацлавщину. Поляки за­пропонували переговори, Павла Бута та кількох ватажків схопили реєстровці й передали польському командуванню. Згодом їх стра­вили у Варшаві.

Наслідком поразки цього повстання стала «Ординація Війська Запорізького реєстрового» 1638 р.: 1.реєстр становив 6 тисяч козаків; 2.нереєстрові козаки мали стати кріпаками; 3.Запорозька Січ підлягала ліквідації.

1638 р. — повстання під проводом запорозького гетьмана Яко­ва Острянина (Остряниці). Козацькі війська діяли за підтримки донських козаків; зазнали поразки й перейшли на територію Мос­ковської держави. Того ж року козаки попросили в польського уря­ду перемир'я. Настало десятиліття «золотого спокою» — до 1648]

Значення козацьких повстань першої половини XVII ст.: 1.Боротьба набула національно-визвольного спрямування. 2.Козацькі вимоги — захист православ'я, скасування кріпацтва,] звільнення від польського панування — об'єднали різні верств українського населення (селян, міщан, православне духовенство, шляхту). 3.Козаки стали лідерами національно-визвольного руху. 4.Визнано, хоча й формально, існування православної церкви- в Україні, православним надано правц будувати церкви, відкри­вати братства, школи, типографії, навіть обіймати державні по сади («Статті для заспокоєння руського народу», 1633 р.). 5.Сприяли поширенню ідеї національного визволення, підготува ґрунт для Національно-визвольної війни під проводом Б. Хмель ницького, що розпочалася в 1648 р.

Причини поразок селянсько-козацьких повстань: 1.як правило, вони починалися стихійно, без ретельного плану­вання; 2.головна мета — помста кривдникам, а не реалізація певної про­грами; 3.селяни-повстанці не йшли далі своєї місцевості; 4.старшина та реєстровці схилялися до переговорів, а не до рішу­чих воєнних дій; 5.козацька армія поступалася польській у стратегії, озброєнні, ви­школі.

Наслідки повстань: 1.реєстрове козацтво позбавлено самоврядування: полковниками моглибути тільки поляки, очолював військо не гетьман, а спе­ціальний королівський комісар; 2.козакиліередавали полякам артилерію та військові відзнаки. 3.обмежено територію розселення козаків;