pi — імовірність того, що випадкова величина R набуде значення Ri.

Дисперсією дискретної випадкової величини, яка позначається як s², називається математичне сподівання квадрата відхилень значень випадкової величини R_і від її математичного сподівання — .

. (1.3.7)

Середньоквадратичне відхилення позначається літерою s і дорівнює:

(1.3.8)

Середнім абсолютним відхиленням дискретної випадкової величини R — MAD — називається математичне сподівання модуля відхилення значень випадкової величини від її математичного сподівання, тобто:

. (1.3.9)

Напівдисперсія — SV — випадкової величини R — це математичне сподівання квадрата відхилень значень випадкової величини, нижчої за середню, від її математичного сподівання, тобто:

, (1.3.10)

де j — номер індексу значень випадкової величини R, нижчої за її математичне сподівання;

К — кількість значень випадкової величини нижчої від середньої.

У відносному вимірюванні міра ризику вимірюється коефіцієнтом варіації n випадкової величини R:

. (1.3.11)

1.4 Методи нарахування амортизації

Прямолінійний метод

Прямолінійний метод нарахування амортизації простий, логічний, дозволяє рівномірно розподілити суму амортизації на весь термін служби й у кожному звітному періоді. Але при його використанні відсутня можливість врахування фактору морального зношування основних фондів, а також нерівномірність витрат на всі види ремонтів (оскільки в останні роки експлуатації об'єктів вони вище в порівнянні з першими роками). Цим методом доцільно користуватися для нарахування амортизації об'єктів пасивної частини основних фондів.

Норма амортизації при використанні методу прямолінійного списання:

де На - річна норма амортизації, у %;

t - передбачуваний (або нормативно встановлений) період служби основних фондів.

Річна сума амортизації основних фондів визначаються за формулою:

де Сагод - річна сума амортизації;

ПС - первісна (переоцінена) вартість об'єкта основних коштів;

ЛС - ліквідаційна вартість;

t - строк експлуатації об'єкта (у роках).

Метод зменшення залишкової вартості

Метод зменшення залишкової вартості при нарахуванні амортизації доцільно використовувати в тому випадку, коли новий об'єкт основних фондів дає найбільшу віддачу в перші два роки експлуатації

Річна норма амортизації у відсотках при методі зменшення залишкової вартості розраховується за формулою:

де ЛС - ліквідаційна вартість об'єкта основних фондів;

ПС - первісна вартість;

t - термін служби об'єкта в роках.

Річна сума амортизації розраховується від залишкової вартості об'єкта, тобто зменшується з кожним роком:

де ОС - залишкова вартість об'єкта.

Метод прискореного зменшення залишкової вартості

Річна норма амортизації у відсотках визначається з урахуванням строку експлуатації об'єкта за формулою:

Величина отут удвічі більше, ніж при використанні прямолінійного методу. Річна сума амортизації розраховується виходячи із залишкової вартості об'єкту, але в межах його амортизованої вартості.

Кумулятивний метод

При використанні кумулятивного методу нарахування амортизації річна сума амортизаційних відрахувань визначається як добуток амортизованої вартості й кумулятивного коефіцієнта, що розраховує розподілом кількості років, що залишилися до кінця строку експлуатації об'єкта, на суму кількості років його служби:

де АС – амортизована вартість;

Кк - кумулятивний коефіцієнт;

t_n – кількість років до кінця експлуатації об'єкта основних коштів;

t - термін служби об'єкта в роках.

Виробничий метод

За виробничим методом нарахування амортизації розраховувати не річні суми, а місячні суми. Метод заснований на обліку вироблення продукції (деталей, кілометрів пробігу) за весь строк експлуатації об'єкта та за кожний місяць, тобто амортизація об'єкта основних засобів здійснюється пропорційно його виробничого завантаження.

Виробничий метод амортизації доцільно використовувати у випадку, коли об'єкти основних засобів експлуатуються нерівномірно (наприклад, на підприємствах із сезонним характером виробництва, на машинобудівних підприємствах у разі неритмічної роботи обладнання).

Місячна сума амортизаційних відрахувань розраховується за формулою:

де АВ - вартість об'єкта, що амортизується (амортизована вартість);

VЗАГ ,VМІС – відповідно загальний (за весь термін експлуатації) та місячні обсяги продукції, робіт, які очікується отримати з використанням даного об'єкта основних засобів.

Вираз називається «виробнича ставка амортизації».

Податковий метод в даний момент не використовується, відповідно норм амортизації не має. Податкове законодавство лише встановлює мінімально допустимі терміни корисного використання для різних об’єктів основних засобів.

1.5 Розрахунок крапки беззбитковості за допомогою рівняння

В літературі поряд з терміном «точка беззбитковості» застосовують такі назви цього показника як критична точка, критичний обсяг діяльності, «мертва» точка, поріг рентабельності, точка рівноваги, точка нульового прибутку. Точка беззбитковості — це обсяг діяльності, за якого виручка від реалізації продукції (робіт, послуг) дорівнює сукупним витратам підприємства, тобто це обсяг продажу, за якого підприємство не має ні прибутку, ні збитку.

Для визначення точки беззбитковості традиційно застосовують три підходи: два математичні — метод рівняння і метод маржинального доходу, а також графічний метод. Останній підхід буде розглянуто в межах загального відображення взаємозв'язків доходів, витрат та прибутку за допомогою графіків.

Метод рівняння заснований на загальному підході розрахунку фінансового результату, за умови, що прибуток дорівнює нулю:

(1.5.1)

Метод рівняння зручно використовувати для аналізу впливу структурних змін в асортименті продукції.

Метод маржинального доходу є похідним від методу рівняння. Розрахунок точки беззбитковості здійснюється за допомогою формул, які є інтерпретацією формули 3 із застосуванням маржинального доходу та коефіцієнта маржинального доходу. При цьому критичний обсяг діяльності найчастіше визначається у натуральних одиницях або у грошовому вимірі:

(1.5.2)

(1.5.3)

Приклад.

Підприємство виготовляє та продає телефонні автовідповідачі. Змінні витрати підприємства на одиницю продукції складають: виробничі — 100 грн., реалізаційні — 15, адміністративні — 35, а загальні постійні витрати — 35 000 грн. Ціна продажу одиниці продукції — 250 грн. Поточний обсяг виробництва та реалізації продукції за місяць становить 400 од., що знаходиться в межах релевантного діапазону. За таких умов точка беззбитковості складає:

— в натуральному вимірі — 350 од. [35 000 / (250 - (100 + 15 + 35))];

— в грошовому вимірі — 87 500 грн. (35 000 / 0,4).

Критичний обсяг діяльності також можна розглядати як беззбиткову виробничу потужність.

(1.5.4)

(1.5.5)

Звичайно в розрахунках застосовують нормальну потужність. Вона являє собою обсяг виробництва продукції, який підприємство може виконати в даний період часу за реально існуючої величини виробничих ресурсів. Цей показник на відміну від теоретичної та практичної виробничої потужності не містить «надлишкового» компонента у вигляді додаткового обладнання, яке використовується лише у разі підвищення попиту на продукцію або для здійснення ремонту основних засобів.

Маючи інформацію про точку беззбитковості підприємства можна альтернативним шляхом розрахувати обсяг реалізації, необхідний для отримання прибутку. При цьому застосовується залежність між прибутком та загальним маржинальним доходом: при перевищенні критичного обсягу реалізації весь приріст загального маржинального доходу спрямовується на формування прибутку. Отже, необхідно розрахувати лише додатковий обсяг продажу:

(1.5.6)

Точка беззбитковості — це один з небагатьох показників, які тим кращі, чим нижче значення вони мають. Але на різних етапах роботи підприємства вона може мати різне значення. При цьому зростання точки беззбитковості не завжди свідчить про погіршення становища суб'єкта господарювання. Так, розширення його діяльності призводить переважно до зростання постійних витрат, що зумовлює вище значення точки беззбитковості. Це означає, що поріг рентабельності підприємства змінюється пропорційно зміні його обсягу діяльності. Тому точка беззбитковості майстерні по ремонту взуття буде нижчою, ніж у взуттєвої фабрики. Отже, здійснювати управління підприємством виключно на основі аналізу точки беззбитковості недоцільно. Проте її визначення має зосередити увагу керівництва на повних витратах та обґрунтувати напрямок їх оптимізації.

Аналіз взаємозв'язку «витрати — обсяг діяльності — прибуток» також може допомогти у визначенні впливу зміни рівня продажу продукції не тільки на прибуток господарюючого суб'єкта, але і на його грошові потоки. Для ефективного управління підприємством його керівництву потрібні відомості про так звану ліквідну точку беззбитковості, тобто мінімальну суму грошових коштів, яку необхідно отримувати для покриття поточних витрат діяльності. Визначення такого показника є надзвичайно актуальним при погіршенні загальної економічної ситуації, при вирішенні питання про скорочення діяльності або в період, коли підприємство працює зі збитками згідно з бухгалтерськими даними. Для розрахунку ліквідної точки беззбитковості застосовують рівняння, побудоване на основі формули 2, складові якої скориговані на величину немонетарних статей:

(1.5.7)

Немонетарними вважаються статті, одержання або сплата яких не передбачається у фіксованій сумі грошових коштів чи їх еквівалентів. Серед витрат підприємства типовим прикладом такої статті виступають амортизаційні відрахування. Залежно від методу їх нарахування вони можуть входити до складу як постійних, так і змінних витрат. Відповідно на їх величину необхідно зменшити або постійні або змінні витрати на одиницю у формулі точки беззбитковості.

Результат розрахунків порівнюють з реальним чистим рухом грошових коштів за період. Якщо фактичне надходження грошей дорівнює ліквідній точці беззбитковості, чи її перевищує, то підприємство генерує їх достатню кількість для покриття поточних витрат. Отже, діяльність підприємства доцільно продовжувати навіть за наявності збитків у фінансовій звітності.

Зважаючи на важливість точки беззбитковості, досить часто в економічній літературі аналіз «витрати — обсяг діяльності — прибуток» називають «аналізом беззбитковості». Але перше поняття є значно складнішим, ніж друге, оскільки розглядає не тільки точку беззбитковості, але й інші залежності між основними параметрами діяльності підприємства. Отже, аналіз беззбитковості є складовою аналізу «витрати — обсяг діяльності — прибуток». Тому помилково було б звужувати мету аналізу та обмежувати його можливості визначенням критичного обсягу діяльності. Звичайно, стан беззбитковості превалює над збитковістю, але при розробці стратегії розвитку підприємства перевагу слід віддати отриманню прибутку.

Таким чином, точка беззбитковості завжди покаже мінімальний обсяг продажу, необхідний для досягнення беззбиткової роботи. Але дати відповідь на питання, чи поліпшилося фінансове становище підприємства, вона не може. Тому підприємства розраховують інший показник — запас міцності.

2 ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА

Задача № 1.

А) Громадянам України в процесі приватизації державного майна було видано 45 626 220 приватизаційних майнових сертифікатів. Станом на 01.01.2010 року інвестиційними фондами було залучено 19 146 175 приватизаційних майнових сертифікатів. Враховуючи що вартість на 2000 р. одного майнового сертифікату становила 10 грн. 50 коп., визначити: скільки відсотків громадян України взяли участь у приватизації державного майна через інститути спільного інвестування; на яку суму було приватизовано державного майна інвестиційними фондами, які фінансові інструменти могли бути використані ІСІ при цьому?

Розв’язок:

Визначимо:

скільки відсотків громадян України взяли участь у приватизації державного майна через інститути спільного інвестування?

19 146 175 / 45 626 220 = 0,4196, або 41,96%.

на яку суму було приватизовано державного майна інвестиційними фондами, які фінансові інструменти могли бути використані ІСІ при цьому?

19 146 175 * 10,5 = 201 034 838 грн.

Для забезпечення приватизації законодавство встановило специфічні платіжні засоби - приватизаційні папери. Прийнятий у 1992 р. Закон України "Про приватизаційні папери" запроваджував два види таких паперів - приватизаційні майнові сертифікати, що використовувались при приватизації майна державних підприємств, та житлові чеки, за допомогою яких здійснювалась безоплатна приватизація державного житлового фонду. Право на отримання приватизаційних паперів отримував кожен громадянин України. їх номінальна вартість була однаковою для всіх громадян.

Приватизаційні папери були специфічними платіжними засобами, використати які можна було лише в процесі приватизації. Власник такого папера, беручи участь у приватизації державного майна, мав право частину ціни цього майна оплатити своїм приватизаційним папером відповідно до його номіналу. Оскільки громадяни України отримували такі папери безплатно, а оплачували ними приватизоване майно, то таким чином вони одержували частку державного майна безплатно.

Б) Коефіцієнт бета компанії „Ltava" становить 1,4. Дохідність ринкового портфеля акцій за Доу Джонсом 14 %, державні облігації дають 9 %, щорічний приріст дивідендів компанії становить 3,5 % і в наступному році прогноз на отримання дивіденду на акцію становить 45 грн. Визначте за цими даними поточну ціну акції.

Розв’язок:

Необхідну ставку доходу визначаємо за формулою:

K_s = R_f + β (K_m – R_f)=9+1,4*(14-9)=16%

Для розрахунку поточної вартості акцій з постійним приростом дивідендів використовується так звана «модель Гордона» (спрощений варіант):

грн.

де - дивіденд наступного року .

g — річний темп приросту дивідендів, (десятковий дріб);
g = const, g < k.

— дивіденди, сплачені компанією протягом року.

Відповідь: поточна ціна акції 360 грн.

В) Визначити співвідношення ринкової і балансової вартості акцій підприємств; якщо балансова вартість акціонерного капіталу становить 245 000 грн., капіталізована вартість акцій – 876 000 грн., а резервний фонд становить 129 000 грн.

Розв’язок:

Капіталізована вартість акцій — визначає ринкову вартість акцій акціонерного товариства.

Вартість акцій за балансом = (Акціонерний капітал +Резервний фонд)

Визначимо співвідношення ринкової і балансової вартості акцій підприємств:

876 000 / (245 000 + 129 000) = 2,342246

Задача № 2.

А) Власник складських і торговельних приміщень планує протягом 4 років отримувати щорічний дохід від оренди в розмірі 60 тис. грн., після чого передбачається продати приміщення за 1350 тис. грн. Ліквідаційні витрати плануються в розмірі 2 % від продажної ціни. Розбіжності в рівні ризиків, пов'язаних із прогнозуванням доходів від оренди та доходів від продажу, обумовлюють різний рівень ставок дисконту: 8 % - для доходів від оренди приміщень і 20% - для доходів від продажу. Розрахувати поточну вартість загальної суми доходів від оренди та майбутнього продажу приміщень.

Розв’язок:

Визначимо дохід від продажу приміщення:

1350 – 1350 * 0,02 = 1350 – 27 = 1323 тис. грн.

Розрахуємо поточну вартість загальної суми доходів від оренди та майбутнього продажу приміщень:

Б) Найбільш ефективним варіантом використання земельної ділянки є будівництво торговельного центру, вартість якого оцінюється в 1,5 млн. грн. За прогнозними розрахунками щорічний чистий операційний дохід від експлуатації нерухомості (земельна ділянка та приміщення під торговельний центр) дорівнюватиме 200 тис. грн., коефіцієнт капіталізації для земельної ділянки - 10 %, для будівлі - 12 %. Оцінити вартість земельної ділянки.

Розв’язок:

Визначаємо доход, що отримується від використання будівлі, як добуток її вартості та коефіцієнта капіталізації для будівель:

тис. грн.

Визначимо залишок чистого операційного доходу, що приходиться на земельну ділянку:

тис. грн.

Можемо визначити вартість земельної ділянки:

тис. грн.

Задача № 3.

А) За даними двох проектів (тис. грн.):

П1	– 10
П2	– 10

Визначте, за яким критерієм різниці між цими проектами немає.

Не виконуючи спеціальних розрахунків, визначте

а) чи однакові значення IRR для цих проектів;

б) якщо IRR різні, то який проект має більше значення IRR і чому? Обґрунтуйте відповіді.

Розв’язок:

Різниці між цими проектами немає за критерієм простого (недисконтованого) приведення грошових потоків:

П1 -10+5+3+2+4=14 тис. грн.

П2 -10+2+3+5+4=14 тис.грн.

Не виконуючи спеціальних розрахунків, визначимо:

а) чи однакові значення IRR для цих проектів

Значення IRR проектів будуть різники оскільки в першому та третьому роках маємо різні грошові потоки.

б) якщо IRR різні, то який проект має більше значення IRR і чому?

Показник IRR враховує дисконтування грошових потоків, а отже, краще в перші роки отримувати більші суми, ніж в останні. IRR буде вищим за першим проектом П1, оскільки в перший рік маємо більшу віддачу - 5 тис. грн., а за проектом П2 – лише 2 тис. грн. 5 тис. грн., що буде отримано за проектом П2 в третій рік через дисконтування будуть коштувати менше, ніж 5 тис. грн., що отримані за проектом П2 в перший рік.

Б) За наведеними у таблиці значеннями розподілу імовірності NPV для проектів Х та Y: розрахуйте очікуване значення NPV, стандартне відхилення та коефіцієнт варіації для кожного проекту. Який з цих проектів, що виключають один одного, варто прийняти?

Імовірність	Проект Х (грн.)	Проект Y (грн.)
0,2	2 000
0,6	3 000	3 000
0,2	4 000	6 000

Розв’язок:

Розрахуємо очікуване значення NPV за проектами X та Y:

Розрахуємо стандартне відхилення за проектами X та Y:

Розрахуємо коефіцієнт варіації за проектами X та Y:

або 33,3%

або 100%

Відповідь: краще прийняти проект Х, оскільки стандартне відхилення за цим проектом менше, а отже, мінливість проекту є меншою, ніж за проектом Y. Також на користь проекту Х свідчить коефіцієнт варіації, значеннення якого є меншим, ніж за проектом Y, а отже, варіювання доходу за проектом Х буде не таким значним, як за проектом Y.

Отже, при рівному очікуваному значення NPV за проектами проект X є менш ризиковим.

Задача № 4.

А) Підприємство придбало нову машину за 200 тис. грн. Крім того, на її доставку й монтаж було витрачено 4 тис. грн. Визначити щорічні суми амортизаційних відрахувань за умови застосування підприємством рівномірного (прямолінійного), методу зменшення залишкової вартості, подвійно-залишкового (прискореного зменшення залишкової вартості) та кумулятивного методів нарахування амортизації. Прогнозний термін використання машини 5 років, а її ліквідаційна вартість становить 2 тис. грн.

Розв’язок:

а – прямолінійний метод

а) вартість, що амортизується протягом терміну корисного використання об’єкту:

тис. грн.

б) норма амортизації при використанні методу прямолінійного списання:

де На - річна норма амортизації, у %;

t - передбачуваний (або нормативно встановлений) період служби основних фондів.

в) річна сума амортизаційних відрахувань:

Річна сума амортизації основних фондів визначаються за формулою:

де - річна сума амортизації;

ПС - первісна (переоцінена) вартість об'єкта основних коштів;

ЛС - ліквідаційна вартість;

t - строк експлуатації об'єкта (у роках).

Річна сума амортизації: = тис. грн.

б – метод зменшення залишкової вартості

а) вартість, що амортизується протягом терміну корисного використання об’єкту:

тис. грн.

б) норма амортизації:

Річна норма амортизації у відсотках при методі зменшення залишкової вартості розраховується за формулою:

де ЛС - ліквідаційна вартість об'єкта основних фондів;

ПС - первісна вартість;

t - термін служби об'єкта в роках.

Річна норма амортизації дорівнює:

в) річна сума амортизаційних відрахувань розраховується від залишкової вартості об'єкта, тобто зменшується з кожним роком:

де ОС - залишкова вартість об'єкта.

Річні суми амортизації:

перший рік: тис. грн.

другий рік: тис. грн.

третій рік: тис. грн.

четвертий рік: тис. грн.

п’ятий рік: тис. грн.

Усього за 5 років нарахована сума амортизації:

тис. грн.

в - метод прискореного зменшення залишкової вартості

а) вартість, що амортизується протягом терміну корисного використання об’єкту:

тис. грн.

б) норма амортизації:

Річна норма амортизації у відсотках визначається з урахуванням строку експлуатації об'єкта за формулою:

Річна норма амортизації:

в) річну суму амортизаційних відрахувань:

перший рік: тис. грн.

другий рік: тис. грн.

третій рік: тис. грн.

четвертий рік: тис. грн.

п’ятий рік: тис. грн.

Усього за 5 років нарахована сума амортизації:

тис. грн.

г – кумулятивний метод

а) вартість, що амортизується протягом терміну корисного використання об’єкту:

тис. грн.

б) норма амортизації визначається кумулятивними коефіцієнтами:

1-й рік:

2-й рік:

3-й рік: ;

4-й рік:

5-й рік: .

в) річна сума амортизаційних відрахувань:

де АС – амортизована вартість;

Кк - кумулятивний коефіцієнт;

t_n – кількість років до кінця експлуатації об'єкта основних коштів;

t - термін служби об'єкта в роках.

1-й рік: тис. грн.

2-й рік: тис. грн.

3-й рік: тис. грн.

4-й рік: тис. грн.

5-й рік: тис. грн.

Разом: грн.

Б) Фабрика придбала нову технологічну лінію вартістю 12000 тис. грн. Очікується, що використання лінії дозволить підприємству виробити 500 тис.од. виробів за увесь строк експлуатації. Ліквідаційна вартість обладнання оцінюється на рівні 10 тис.грн. За поточний місяць на лінії виготовлено 5 тис. виробів. Розрахуйте суму амортизаційних відрахувань по технологічній лінії за місяць, використовуючи виробничий метод нарахування амортизації.

Розв’язок:

а) вартість, що амортизується протягом терміну корисного використання об’єкту:

тис. грн.

б) норма амортизації:

Місячна сума амортизаційних відрахувань розраховується за формулою:

де АВ - вартість об'єкта, що амортизується (амортизована вартість);

V_ЗАГ, V_МІС – відповідно загальний (за весь термін експлуатації) та місячні обсяги продукції, робіт, які очікується отримати з використанням даного об'єкта основних засобів.

Вираз називається «виробнича ставка амортизації».

в) сума амортизаційних відрахувань:

Для умов задачі виробнича ставка амортизації становить:

грн./одиницю.

Якщо за місяць виготовлено 5 000 виробів, то місячна сума амортизаційних відрахувань становить:

Задача № 5.

Визначте, виходячи з наступних даних, на скільки ТОВ „Альфа” необхідно збільшити у плановому періоді обсяг реалізації випущеної продукції для досягнення точки беззбитковості. У звітному періоді збиток від операційної діяльності склав 183,4 тис. грн. при обсягу реалізації в розмірі 238,6 тис. виробів по оптовій ціні 125,0 грн. за одиницю виробу. Сукупні постійні витрати ТОВ „Альфа” у звітному періоді склали 4 964,4 грн., однак у плановому періоді очікується їх зростання на 5%. Очікується, що абсолютна величина умовно-змінних витрат у плановому періоді не зміниться. Для стимулювання попиту підприємство планує зменшити оптову ціну на 10%.

Розв’язок:

Визначимо кількість проданих виробів в звітному періоді (обсяг реалізації в натуральному вимірі) як відношення виручку до потової ціни одиниці виробу:

Визначимо величину собівартості реалізованої продукції як різницю між виручкою від реалізації та прибутку (збитку):

Визначимо величину умовно-змінних витрат в звітному періоді:

Визначимо величину умовно-змінних витрат на одиницю продукції в звітному періоді:

Визначимо для планового року обсяг постійних витрат:

Тоді, оптову ціну одиниці виробу в плановому періоді становитиме:

Висновок:

умовно-змінні витрати на одиницю продукції в 218,48 грн. є значно більшими як за оптову ціну в звітному період в 125 грн./од., так і за оптову ціну в плановому період в 112,5 грн./од. Отже, якби підприємство не збільшувало обсяг виробництва за від’ємного маржинального прибутку (125-218,48=-93,48 грн. в звітному році, 112,5-218,48=-105,98 грн. в плановому році), воно ніколи не зможе досягти беззбиткового обсягу діяльності.

Підприємство буде нести збитки. Для одержання прибутку підприємство повинно не зменшувати оптову ціну, а збільшувати до рівня, що буде більшим за змінні витрати в 218,48 грн.

ВИСНОВКИ

В ході виконання курсової роботи було розглянуто методи дослідження фінансово-економічної інформації за темами, що були обрані відповідно до змісту практичних задач:

приватизація державного майна;

модель оцінки капітальних активів

модель Гордона для оцінки поточної вартості акцій

концепція вартості грошей у часі

оцінка вартості земельної ділянки, будівель і споруд

методи оцінки інвестиційних проектів (чиста теперішня вартість та внутрішня ставка прибутковості)

абсолютні і відносні міри ризику

методи нарахування амортизації

крапка беззбитковості.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Вітлінський В. В. Моделювання економіки: Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 2003. — 407 с.

2. Глівенко С.В., Соколов М.О., Теліженко О.М. Економічне прогнозування: Навчальний посібник. – Суми: Видавництво “Університетська книга”, 2001. – 207 с.

3. Добровський В.М., Гнилицька Л.В., Коршикова Р.С. Управлінський облік. – К.: КНЕУ, 2005. – 278с.

4. Доугерти К. Введение в эконометрику. Перевод с англ. – М.: ИНФРА-М, 1997. – 402 с.

5. Костіна Н.І., Алексєєв А.А., Василик О.Д. Фінансове прогнозування: методи та моделі: Навчальний посібник. – К.: Товариство “Знання”, 1997. – 183 с.

6. Котлова Л.М., Бикова В.Г. Фінансовий аналіз: навч.-метод посіб. – Дніпропетровськ, ДНУ. -2003. – 150с

7. Котлова Л.М. Методичні рекомендації до написання курсової роботи з дисципліни “Методи дослідження фінансово-економічної інформації” для напряму підготовки 6.030508 «Фінанси і кредит». – Дніпропетровськ: ДНУ, 2012. – 128 с.

8. Котлова Л.М., Солонько О.В. Практикум з курсу «Фінансовий аналіз». - Дніпропетровськ: РВВ ДНУ. -33 с.

9. Марюта А.Н., Бойцун Н.Е. Экономико-математическое моделирование и оптимизация управления организациями. – Дн-ск: Издательство Днепропетровского университета, 2001. – 540 с.

10. Марюта А.Н., Бойцун Н.Є. Статистичні методи і моделі в економіці: Монографія. – Дніпропетровськ: Пороги. 2002. – 384 с.

11. Многомерный статистический анализ в экономике / авт. Сошникова Л.А. и др. – М., 1999.

12. Моделирование народнохозяйственных процессов: Учебное пособие / Под ред. И.В. Котова. – Л.: Изд-во Ленинградского университета, 1990. – 288 с.

13. Орлов А.И. Прикладная статистика. Учебник. / А.И.Орлов.- М.: Издательство «Экзамен», 2004. - 656 с.

14. Орлов А.И. Теория принятия решений. Учебное пособие / А.И.Орлов.- М.: Издательство «Март», 2004. - 656 с.

15. Писарева О.М. Методы социально-экономического прогнозирования: Учебник /ГУУ - НФПК, М., 2003.

16. Присенко Г. В., Равікович Є. І. Прогнозування соціально-економічних процесів: Навч. посіб. — К.: КНЕУ, 2005. — 378 с.

17. Прогнозирование и планирование в условиях рынка: Учебное пособие для вузов / Под ред. Т.Г. Морозовой, А.В. Пикулькина. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 1999. – 318 с.

18. Святець Ю.А. Формально-кількісні та математико-статистичні методи: Підручник. – Д.: Вид-во Дніпропетр. Ун-ту, 2003.-384 с.

19. Системи оброблення економічної інформації: Навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисц. / За заг. ред. В. Ф. Ситника. — К.: КНЕУ, 2004. — 332 с.

20. Ситник В. Ф., Гордієнко І. В. Системи підтримки прийняття рішень: Навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисц. — К.: КНЕУ, 2004. — 427 с.

[1] При цьому проводиться аналіз найефективнішого способу використання ділянки, що дає змогу визначити найбільшу її поточну вартість за такого використання, коли максимально враховуються не тільки потенційні можливості ділянки, а й об’єктів нерухомості, розташованих на ній.

[2] Ризики інвестицій у землю, як правило, нижчі, ніж у бізнес (поліпшення), тому коефіцієнт капіталізації доходу від землі у сучасній оціночній практиці береться на рівні 0,14—0,18.

1 23

Дата добавления: 2014-11-29; просмотров: 3804;