Фізична реабілітація. Розділ 5. Фізична реабілітація при захворюваннях внутрішніх органів і суглобів

Розділ 5. Фізична реабілітація при захворюваннях внутрішніх органів і суглобів

му м'язі, нормалізації діяльності ЦНС. Призначають кисневу терапію, елек­трофорез лікарських речовин, аерозольтерапію, електросон.

Післялікарняний період реабілітації.До засобів фізичної реабілітації, що застосовувалися у попередній період, додається працетерапія.

Лікувальну фізичну культуру застосовують для стимуля­ції периферичного і екстракардіальних чинників кровообігу; зменшення гіпок­сії; зміцнення серцевого м'яза і активізації обмінних процесів у ньому; подаль­шого підвищення фізичної працездатності хворого і загального тонусу організ­му. Використовують лікувальну і ранкову гігієнічну гімнастику, лікувальну ходьбу теренкур, малорухливі ігри. В заняття лікувальною гімнастикою, що тривають 25-30 хв, включають прості гімнастичні вправи для м'язів кінцівок і дихальні вправи статичного і динамічного характеру з підсиленим і подовже­ним видихом. Темп виконання вправ повільний і середній, амплітуда рухів повна.

Лікувальний масаж використовують для активізації периферич­ного крово- і лімфообігу, зменшення застійних явищ; покращання трофічних процесів у міокарді, підвищення загального тонусу організму. Застосовують сегментарно-рефлекторний І класичний масаж. Масажують спину, міжреберні проміжки, ділянку серця, нижні і верхні кінцівки.

Фізіотерапію призначають для активізації периферичного крово- і лімфообігу, покращання коронарного кровообігу, трофічних процесів і скоро­чувальної здатності міокарда, загальної стимуляції функцій серцево-судинної, центральної і вегетативної нервової систем, обмінних процесів, термоадапта-ційних механізмів, загартування організму. Використовують медикаментозний електрофорез, гальванізацію, УФО, електросон, ванни кисневі, йодобромні, обтирання, аеротерапію.

Працетерапія націлена на попередження розвитку психопатологіч­них станів, підняття психоемоційного настрою пацієнта, розширення побуто­вих дій. Використовують трудові операції та цілісні дії, що сприяють макси­мально можливому відновленню професійних та побутових навичок або ово­лодінню іншими.

Недостатність кровообігу III ступеня. Загальний стан хворих важкий. ЛФК в формі лікувальної гімнастики призначають при покращанні стану паці­єнта, стабілізації недостатності кровообігу. Завдання: попередження усклад­нень; покращання периферичного І стимуляція екстракардіальних чинників кровообігу, нормалізація психічного стану.

Комплекси складають з вправ для дрібних та середніх м'язових груп, ру­хів у великих суглобах кінцівок з допомогою невисокого піднімання таза, по­вороту на правий бік, статичних дихальних вправ без поглиблення дихання. Вправи виконують із вихідного положення лежачи на спині з трохи піднятим узголів'ям, у повільному темпі, кількістю повторень 3-6 разів. Тривалість за­няття 6-8 хв.

З інших засобів фізичної реабілітації можна використовувати ліку­вальний масаж (поверхневі погладжування та обережні ніжні розтирання гомілок).

5.1.3. Атеросклероз

Атеросклероз— це хронічне захворювання артерій, при якому виникає ущільнення судинної стінки, звуження просвіту та зниження еластичності су­дин. В основі захворювання лежать порушення ліпідного обміну, що веде до збільшення холестерину в крові, відкладення його у внутрішню оболонку ар­терій, утворення атеросклеротичних бляшок, розростання сполучної тканини. Останні звужують просвіт артерій (рис. 5.2), погіршуючи кровопостачання тих тканин і органів, які вони живлять.Зміни внутрішньої оболонки, що втрачає при атеросклерозі свою гладкість і стає шорсткою, а також ущільнення і суттє­ве зниження еластичності судин разом з іншими чинниками можуть призвести до розриву судин, утворення тромбу (див. рис. 5.2).

Рис. 5.2.Просвіт артерій: 1 — нормальний; 2 — звужений через ураження атеросклерозом; 3 — відсутній через закупорку тромбом

Найчастіше атеросклерозом уражається грудна аорта, вінцеві артерії сер­ця, головного мозку, нирок, нижніх кінцівок. Виникненню захворювання і йо­го розвитку сприяють так звані чинники ризику: довготривалі нервово-психіч­ні перевантаження на фоні малорухливого способу життя, спадковість, нераці­ональне харчування з великим вмістом у продуктах жирів і холестерину, ожи­ріння, цукровий діабет, гіпертензія, паління.

Клінічна картина атеросклерозу визначається локалізацією ураження, сту­пенем порушення кровообігу в органі, супутніми захворюваннями, віком хворого. Атеросклероз вінцевих артерій викликає недостатність кровообігу у серцевому м'язі і є найчастішою причиною ішемічної хвороби серця: атеро­склеротичний кардіосклероз, стенокардія, інфаркт міокарда. Атеросклеро­тичне ураження судин головного мозку може призвести до крововиливу, ни­рок — підвищення артеріального тиску, нижніх кінцівок — гангрени.