ПОНЯТТЯ управління І ПЕДАГОГІЧНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ

План:

1. Управління педагогічними системами як різновид соціального управління.

2. Функції управління педагогічними системами.

3. Основні принципи управління.

4. Педагогічний менеджмент. Принципи. Функції. Методи. Вимоги. Умови.

1. Сучасна педагогічна наука прагне осмислити цілісний педагогічний процес з позиції управлінської науки. Управління — явище об'єктивне обумовлене, викликане до життя закономірностями і взаємозв'язками функціонування систем. Що ж таке управління?

В енциклопедичному словнику приводиться наступне визначення: «Управління — це функція організованих систем різної природи, що забезпечує збереження їхньої визначеної структури, підтримка режиму діяльності, реалізацію їхньої програми і цілей». При цьому в залежності від природи об'єкта розрізняють:

а) біологічне;

б) технічне;

в) соціальне управління.

Різновидом соціального управління є управління педагогічними системами. Звернемося до специфіки управління в суспільстві.

Соціальне управління завжди зв'язане з людьми і здійснюється на основі суспільних закономірностей. Воно, зрозуміло, має багато загального з управлінням у технічних, біологічних системах, з управлінням різними природними процесами, але воно ніколи не змішується з ними, не підмінює їхньої закономірності і завжди зберігає свою сутність. В управлінні, у суспільстві саме люди за допомогою визначених організаційних норм, стимулів тощо керують своїми суспільними відносинами, поведінкою і діяльністю. Тут і суб'єктом і об'єктом управління виступає людина у всьому комплексі її прагнень, людина активна, цілеспрямована, зі своїми потребами, інтересами, цілями й волею. Соціальне управління складається в направляючому, організуючому, регулюючому впливі на суспільні процеси.

З огляду на викладене, можна сказати, що управління в суспільстві являє собою цілепокладаюче, що організує і регулює вплив людей на власну суспільну, групову життєдіяльність.

Управління відрізняється від суспільної саморегуляції, що може бути стихійною, відбуватися хаотично, випадково, виникати внаслідок нескінченного зіткнення інтересів, що все-таки створюють якусь результуючу.

Управління педагогічними системами (як різновид соціального управління) являє собою цілеспрямовану, свідому взаємодію учасників цілісного педагогічного процесу на основі пізнання його об'єктивних закономірностей («Педагогіка» за редакцією В.А. Сластьоніна, И.Ф. Ісаєва, А.И. Мищенко, Є.Н. Шиянова).

2. Основна мета управління: ефективне і планомірне використання сил, засобів, часу, людських ресурсів щодо досягнення оптимального результату.

З цілей випливають завдання управління, що вирішуються в комплексі і визначають технологію досягнення цілей. Завдання — це робота або частина роботи (операції, процедури), що повинна бути виконана заздалегідь установленим способом, у заздалегідь обговорений термін.

Будь-яка управлінська діяльність складається з послідовності взаємозалежних дій (функцій), що представляють закінчений цикл:

Ø планування,

Ø організації,

Ø контролю,

Ø регулювання.

Таким чином,функції управління — це види діяльності, які чітко відокремлюються як за ознакою часу їх здійснення, так і за управлінськими завданнями (М.Хриков).

Дамо коротку характеристику управлінських функцій:

а) функція педагогічного планування займає особливе положення в управлінській діяльності. Планування — прийняття рішень на основі співвідношення результатів педагогічного аналізу з поставленою метою. Пе­дагогічний аналіз є складовою функцій планування, контролю, він складається у вивченні стану і тенденцій розвитку педагогічного процесу, в об'єктивній оцінці його результатів з наступним виробленням на цій основі рекомендацій з упорядкування управлінської системи. Прийняті рішення можуть бути розраховані як на перспективу, так і на рішення поточних оперативних задач. Планування є необхідною умовою розвитку, руху педагогічних систем.

Без реалізації даної функції не можна конкретно, точно визначити цілі і завдання управлінської діяльності, обґрунтовано прийняти рішення, неможлива ефективна управлінська діяльність.

б) Організацію як функцію управління виділив ще А. Файоль, тому її називають класичною функцією. За функцією "організація" починається діяльність колекти­ву з виконання плану роботи. організація діяльності спрямована на виконання прийнятих рішень. Ця функція включає: попередній набір виконавців і співвиконавців, добір форм і методів майбутньої діяльності і співвідношення їх з реальними умовами і можливостями виконавців. Організація діяльності — це процес об'єднання людей і засобів щодо досягнення поставлених цілей.

в) У теорії управління навчальними закладами проблема конт­ролюнині є найбільш дискусійною. У педагогічній періодиці останніх років на­віть пропонується ліквідувати цей вид управлінської діяльності та поняття "контроль". У самому загальному виді контроль означає процес порівняння (співвідношення) фактично досягнутих результатів із запланованими. Контроль — це вид управлінської діяльності, спрямований на виявлення відхилень фактичних результатів управління від передбачених, з'ясування причин розходження мети та результатів управління, визначення змісту регулюючої діяльності щодо зведення до мінімуму наявних відхилень (М.Хриков).

У процесі контролю можна одержати відповіді на наступні питання: чому навчилися? що наступного разу варто робити інакше? у чому причина відхилень від наміченого? чи був вплив контролю позитивним або негативним? які висновки варто зробити для вироблення нових цілей?

Щоб контроль міг дати об'єктивну оцінку стану справ, стимулював педагогічну діяльність, необхідне дотримання наступних вимог:

· систематичності — контроль повинний здійснюватися регулярно з використанням різноманітних методів і форм;

· об'єктивності — перевірка повинна проводитися відповідно до вимог державних стандартів;

· дієвості, тобто результати контролю повинні приводити до позитивних змін, усуненню недоліків;

· компетентності перевіряючого.

· інформація, отримана в ході контролю, стає у свою чергу предметом педагогічного аналізу.

Однією з важливих умов підвищення ефективності управлін­ня є забезпечення єдності усіх управлінських функцій. Контроль спрямований на з'ясування того, як реалізується план роботи (зв'язок з функцією планування), чому виникли відхилення у забезпеченні реалізації мети управління (зв'язок з функцією "організація"), а також на визначення змісту та засобів майбут­ньої регулюючої діяльності (зв'язок з функцією регулювання).

г) Регулювання тісно пов'язане з продуктивністю управлінської праці, з дотриманням правила винятку і правильної оцінки важ­ливості справи. Деякі автори розглядають регулювання як уміння підтрима­ти навчальний заклад на наявному якісному рівні, усунути вади, забезпечувати зв'язок педагогів з іншими учасниками навчаль­но-виховного процесу, органами самоврядування, організувати підвищення кваліфікації педагогічних кадрів, підтримувати зв'язок з батьками, спонсорами. Регулювання спрямо­ване на наближення поточного результату управлінської діяль­ності до запланованого шляхом виконання рішень, прийнятих під час контролю (М.Хриков). Функція регулювання відрізняється від усіх інших тим, що зміст діяльності з її реалізації заздалегідь не планується. Якби заздалегідь було відомо, які відхилення в реалізації мети управ­ління можуть виникати, то їх можна було б уникнути під час ре­алізації функції "організація".

3. Управління, як і будь-яка діяльність, ґрунтується на дотриманні низки принципів. Принципи управління — це основна ідея щодо здійснення управлінських функцій. Принципи є конкретним проявом, відображенням закономірностей управління.

Розглянемо основні принципи управління педагогічними системами.