Структура та обсяг кваліфікаційної роботи
Кваліфікаційна робота бакалавра як оригінальне теоретично-прикладне дослідження повинна мати певну логіку побудови, послідовність і завершеність. Загальний обсяг кваліфікаційної роботи має бути приблизно 70-80 сторінок друкованого тексту, не враховуючи списку використаних джерел, додатків, таблиць та рисунків, які повністю займають площу сторінки. Але сторінки цих елементів підлягають нумерації.
Робота повинна бути виконана з урахуванням державних та галузевих стандартів (ДСТУ 3008—95. Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура та правила оформлення) та вимог ВАК України до оформлення дисертацій.
Мова кваліфікаційної роботи – державна, стиль – науковий, чіткий, без орфографічних і синтаксичних помилок.
Рекомендується така орієнтовна структура кваліфікаційної роботи:
- вступна частина;
- основна частина;
- завершальна частина (висновки);
- список використаних джерел;
- додатки.
Вступна частина містить такі структурні елементи;
- титульний аркуш (додаток А);
- завдання на виконання кваліфікаційної роботи (додаток Б);
- реферат(додаток В);
- зміст (додаток Г);
- перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів;
- вступ.
Реферат має містити:
- повний бібліографічний опис роботи, що його виконують відповідно до вимог чинних стандартів з бібліотечної та видавничої справи (прізвище, ім’я та по батькові автора, тема кваліфікаційної роботи, назва наукової праці, назва бакалаврської програми, назва трудового закладу, місто, рік);
- відомості про обсяг роботи, кількість ілюстрацій, таблиць, додатків, джерел (усі відомості наводять за винятком даних додатків);
- текст реферату;
- перелік ключових слів.
Текст реферату повинен відбивати подану в роботі інформацію в такій послідовності:
- предмет дослідження;
- об’єкт дослідження;
- мета роботи;
- методи дослідження;
- програмне забезпечення;
- результати та їх новизна;
- основні технологічні й техніко-експлуатаційні характеристики та показники;
- ступінь впровадження;
- рекомендації щодо використання результатів роботи;
- взаємозв’язок з іншими працями;
- галузь застосування;
- економічна ефективність;
- значущість роботи та висновки;
- прогнозні припущення про розвиток об’єкта дослідження або розробки.
Якщо відсутні відомості щодо якого-небудь з перелічених пунктів реферату, то такі пункти не включаються до тексту.
Обсяг реферату не має перевищувати 500 слів; бажано, щоб він уміщувався на одній сторінці формату А4.
Перелік ключових слів, що вони є визначальними для розкриття суті роботи, має містити від 6 до 15 слів (словосполучень), надрукованих великими літерами в називному відмінку в рядок через коми.
Безпосередньо після реферату розташовують зміст, починаючи з нової сторінки.
До змісту включають:
- перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів;
- вступ;
- послідовно перелічені назви всіх розділів, підрозділів, пунктів і підпунктів (якщо вони мають заголовки) основного змісту роботи;
- висновки;
- список використаних джерел;
- додатки.
У перелік умовних позначень доцільно включати тільки позначення, символи, одиниці, скорочення та терміни, які вводяться автором, а не є загальновідомими. Наприклад, скорочення СУБД (система управління базами даних) до переліку можна не включати, бо воно є загальновідомим. Якщо введені автором позначення, символи, одиниці, скорочення та терміни відсутні, то такий пункт до кваліфікаційної роботи не включається.
У вступі (3–5 с.) необхідно наголосити на актуальності розробленої теми та використанні сучасного програмного забезпечення. У вступі формулюються мета, завдання і об’єкт дослідження; наводиться перелік застосованих методів дослідження, інструментальних засобів розробки, технологій доступу до баз даних.
Основна частина роботи структурно складається з таких розділів.
Розділ І. Постановка задачі. Опис постановки задачі визначається РД 50-34.698-90 “Автоматизовані системи, вимоги до змісту документів” (Розділ 2. “Вимоги до змісту документів по загальносистемних рішеннях”).
При написанні постановки задачі потрібно виділити наступні підрозділи: “Характеристика задачі” “Вихідна інформація”; “Вхідна інформація”.
1.1. Характеристика задачі.При описі характеристики задачі потрібно вказати:
- призначення задачі і обґрунтування необхідності її розв’язання;
- навести перелік об’єктів, при управлінні якими розв’язується задача;
- описати призначення й використання вхідної та вихідної інформації;
- описати використання стандартних методів розв’язання задачі, а при їх відсутності – розробка нових.
1.2. Вихідна інформація.В тексті описати її використання, а потім дати перелік і опис вихідних повідомлень за формою, наведеною в табл. 1.
Таблиця 1
Перелік і опис вихідних повідомлень
№ п/п | Назва | Форма представлення | Періодичність видання | Термін видання | Користувачі |
Наприклад, при автоматизації розрахунку заробітної плати: вихідне повідомлення – розрахунково-платіжна відомість; форма представлення – таблична; періодичність видання – кожного місяця; термін видання і допустимий час затримки – 27 числа кожного місяця; користувачі інформації – бухгалтер, головний бухгалтер.
Крім приведеної таблиці слід дати більш детальну характеристику вихідної інформації, особливо це стосується графічної інформації, результатів запитів у електронному вигляді.
1.3. Вхідна інформація.В тексті описують її призначення і способи одержання, а потім наводять перелік і опис вхідних повідомлень за формою табл. 2. В цій таблиці вказується оперативна та умовно-постійна інформація.
Таблиця 2
Перелік і опис вхідних повідомлень
№ п/п | Назва вхідного повідомлення | Ідентифікатор | Форма представлення | Термін і частота надходження | Джерело |
Дата добавления: 2014-12-01; просмотров: 1374;