Розділ 3.
3.1. Загальна характеристика інформаційного забезпечення.Тут наводять склад, структуру і принципи організації інформаційного забезпечення, тип носія даних, обґрунтування вибору технологій доступу до баз даних. Дається опис прийнятих методів контролю інформації, вимог до надійності і достовірності інформації. Тут також наводять перелік джерел і носіїв інформації та опис загальних вимог до організації збору і передачі інформації. По кожному вхідному повідомленню вказують підрозділ, що відповідає за своєчасне подання інформації на обробку і формування вхідних документів. Особливо підкреслити можливості використання автоматизованих систем збору і передачі інформації.
3.2. Побудова системи класифікації та кодування.Тут мають бути наведені системи класифікації об’єктів, найменування використовуваних класифікаторів і кодів. По кожному коду необхідно вказати метод кодування об’єктів класифікації, структуру і довжину коду. У додатках можуть бути приведені фрагменти та приклади класифікаторів.
3.3. Структура баз даних та інформаційних масивів.Тут по кожній таблиці бази даних та інформаційному масиву наводять опис структури (табл. 4).
Таблиця 4
Приклад опису структури таблиці
Найменування | Поле | Тип поля | Довжина | Кількість знаків після десятинної точки | Первинний ключ | Умова на значення | Обов’язкове поле | Індексне поле |
Табельний номер | ТN | Числове | + | - | так | ІНД | ||
Код структурного підрозділу | KC | Числове | - | 01-32 | так | - | ||
Прізвище | PR | Текстове | - | - | так | - |
Умови цілісності можуть задавати такі правила:
первинний ключ – проставляється ПК, якщо атрибут є первинним ключем;
умова на значення - задається, якщо в базі даних на значення поля накладаються обмеження (діапазон значень, не більше, не менше певного значення, не нуль і т. ін.). Діапазон значень наводиться тільки для тих полів, у яких програмно можна контролювати діапазони або у яких значення може бути у контрольних межах (наприклад місяць 01-12).
Обов’язкове поле – вказує на умову наявності значення поля у кожному записі (проставляємо “так”, якщо значення не може бути пустим, “ні” – у противному разі, якщо значення поля може бути пустим).
Індексне поле – ознака проставляється, якщо поле може виступати як індексне, а також указується, допускається чи не допускається дублювання значення індексу. Тобто можливі такі варіанти заповнення цієї ознаки:
ІДД – це значить, що поле є індексним, в якому допускається дублювання значень;
ІНД – це значить, що поле є індексним, в якому не допускається дублювання значень.
В цьому параграфі наводиться також реляційний зв’язок між таблицями. Може бути наведений опис структури файлу ініціалізації.
Розділ 4. Розробка програмного забезпечення задачі. Тут наводять програмну реалізацію задачі. Як зазначалось у вступі, при розробці програмного забезпечення повинен бути задіяний наступний інструментарій:
1. Visual C++ на основі бібліотеки MFC. Для обробки баз даних використати технологію ADO, для роботи з тривимірною графікою – бібліотеку OpenGL.
2. Visual C# .NET для розробки додатку Windows Forms. Для обробки баз даних використати технологію ADO .NET.
3. PHP, ASP .NET.
Ступінь використання даного інструментарію визначається побажаннями студента та наукового керівника в залежності від поставленої задачі та вподобань студента. Кожна позиція переліченого програмного інструментарію формує підрозділи четвертого розділу. Дані підрозділи можуть не залежати один від одного, якщо має місце розробка окремих, непов’язаних між собою, задач з метою демонстрації вмінь та навичок з окремого розділу програмного забезпечення.
При описі необхідно дати загальну характеристику програмного забезпечення, його структуру, основні функціональні частини ПЗ, характеристику операційної системи, засобів, які розширюють можливості операційної системи. У додатку наводиться текст програми. Найбільш важливі фрагменти програм можна наводити по ходу. В цьому розділі наводиться не тільки опис тексту програми, але й опис реалізації інтерфейсу користувача з рисунками, що містять екранні форми. Найбільш важливі екранні форми програми поміщають при описі по тексту, а інші – розміщують у додатках. Кожний рисунок повинен бути пояснений по тексту.
В межах кожного підрозділу описується розроблене програмне забезпечення. Скажімо першому підрозділу відповідає розробка програмного забезпечення на мові Visual C++ з використанням графічної бібліотеки OpenGL та технології ADO для обробки баз даних.
4.1.1. Опис головного модулю програми (головного вікна). В цьому підрозділі наводиться опис головного вікна та головного меню програми, яке розкриває вирішені у програмі задачі.
4.1.2. Опис розроблених класів та діалогів.Тут надається детальна характеристика розроблених класів та діалогів, які реалізують поставлені задачі. Описується призначення кожного класу та його реалізація. При описі діалогів надається посилання на додаток, який містить ресурси цих діалогів.
4.1.3. Опис створених функцій.В цьому підрозділі описуються створені функції. Більш детально слід описати функції, у яких виконуються розрахунки.
У висновкахтреба викласти у вигляді коротких тез основні положення розробленого проекту, особливості і переваги прийнятих проектних рішень, а також пропозиції щодо впровадження їх у практику.
У кінці текстової частини слід навести список використаних джерел інформації та додатки.
Список використаних джерел є важливою частиною роботи. Він свідчить про відповідальність, старанність і пильність, дбайливість і акуратність включає складений за чинними правилами перелік використаних літературних джерел.
Джерела можна розміщувати одним із таких способів: у порядку появи посилань у тексті, в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків, у хронологічному порядку.
Бібліографічний опис складають безпосередньо за друкованим твором або виписують з каталогів і бібліографічних покажчиків повністю без пропусків будь-яких елементів, скорочення назв і т. ін. Завдяки цьому можна уникнути повторних перевірок, вставок пропущених відомостей.
Відомості про джерела, включені до списку, необхідно давати відповідно до вимог державного стандарту з обов'язковим наведенням назв праць. Зокрема потрібну інформацію щодо згаданих вимог можна одержати із таких стандартів: ГОСТ 7.1-84 «Библиографическое описание документа. Общие требования и правила составления», ДСТУ 3582-97 «Інформація та документація. Скорочення слів в українській мові в бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила», ГОСТ 7.12-93 «Библиографическая запись. Сокращение слов на русском языке. Общие требования и правила». Зразки оформлення бібліографічних описів у списку літератури наведені у додатку Д.
У додатки поміщають матеріал, який:
- є необхідним для повноти висвітлення теми, але включення його до основної частини роботи може ускладнити логічне сприйняття тексту роботи;
- не може бути послідовно розміщений в основній частині роботи через великий обсяг або спосіб подання.
Додатки можуть містити:
- додаткові ілюстрації або таблиці;
- блок-схеми та тексти програм;
- протоколи впровадження;
- інструкції користувача;
- зразки форм, таблиць та звітів тощо.
Дата добавления: 2014-12-01; просмотров: 1025;