Соціальне значення охорони праці
Соціальне значення охорони праці проявляється в зростанні продуктивності праці, збереженні трудових ресурсів і збільшенні сукупного національного продукту.
Зростання продуктивності праці відбувається в результаті збільшення фонду робочого часу завдяки скороченню внутрішньо-змінних простоїв шляхом ліквідації мікротравм або зниження їх кількості, а також завдяки запобіганню передчасного стомлення шляхом раціоналізації і покращення умов праці та введенню оптимальних режимів праці і відпочинку та інших заходів, які сприяють підвищенню ефективності використання робочого часу.
Збереження трудових ресурсів і підвищення професійної активності працюючих відбувається завдяки покращенню стану здоров'я і подовженню середньої тривалості життя шляхом покращення умов праці, що супроводжується високою трудовою активністю і підвищенням виробничого стажу. Підвищується професійний рівень також завдяки зростанню кваліфікації і майстерності.
Збільшення сукупного національного продукту відбувається завдяки покращенню вище перелічених показників та їх складових компонентів.
Оцінка соціальної ефективності від реалізованих чи планових заходів щодо поліпшення охорони праці передбачає використання наступних показників:
1. Відсоток скорочення числа робочих місць, що не відповідають вимогам нормативних актів по безпеці виробництва:
де – число робочих місць, що не відповідають вимогам санітарних норм відповідно до і після реалізації заходу, шт.;
К – загальна кількість робочих місць, шт.
2. Відсоток скорочення чисельності працівників, що працюють в умовах, які не відповідають вимогам санітарних норм:
де – чисельність працівників, що працюють в умовах, які не відповідають санітарним нормам, відповідно до і після реалізації заходу, чол.;
Ч – середньосписочна чисельність працівників за рік, чол.
3. Відсоток збільшення числа машин і механізмів приведених у відповідність з вимогами нормативних актів, що регулюють питання охорони праці:
де – число випадків виробничого травматизму до і після реалізації
заходу, шт.;
М – загальна кількість машин і механізмів, шт.
4. Відсоток збільшення кількості виробничих приміщень, приведених у відповідність вимогам актів, що регулюють питання охорони праці:
де – кількість виробничих приміщень, умови роботи в яких не відповідають нормам по безпеці виробництва відповідно до і після реалізації заходів, шт.;
Б – загальна кількість виробничих приміщень, шт.
5. Зменшення коефіцієнта частоти виробничого травматизму:
де – число випадків виробничого травматизму до і після реалізації заходу.
Коефіцієнт частоти травматизму розраховуємо за формулою:
N = ( Т / Р )×1000
де: Т ─ кількість нещасних випадків;
Р ─ середньостатистична кількість працівників.
6. Зменшення коефіцієнта важкості травматизму:
де – загальна кількість днів непрацездатності через травматизм відповідно до і після реалізації заходів за рік.
Коефіцієнт важкості травматизму розраховуємо за формулою:
Кв = Д / Т
де: Д ─ кількість днів непрацездатності.
7. Зменшення коефіцієнта частоти професійної захворюваності через незадовільні умови праці:
де – кількість випадків професійних захворювань через незадовільні умови праці відповідно до і після реалізації заходів.
Дата добавления: 2014-12-01; просмотров: 881;