Соціальне значення охорони праці

Соціальне значення охорони праці проявляється в зростанні продуктивності праці, збереженні трудових ресурсів і збільшенні сукупного національного продукту.

Зростання продуктивності праці відбувається в результаті збільшення фонду робочого часу завдяки скороченню внутрішньо-змінних простоїв шляхом ліквідації мікротравм або зниження їх кількості, а також завдяки запобіганню передчасного стомлення шляхом раціоналізації і покращення умов праці та введенню оптимальних режимів праці і відпочинку та інших заходів, які сприяють підвищенню ефективності використання робочого часу.

Збереження трудових ресурсів і підвищення професійної активності працюючих відбувається завдяки покращенню стану здоров'я і подовженню середньої тривалості життя шляхом покращення умов праці, що супроводжується високою трудовою активністю і підвищенням виробничого стажу. Підвищується професійний рівень також завдяки зростанню кваліфікації і майстерності.

Збільшення сукупного національного продукту відбувається завдяки покращенню вище перелічених показників та їх складових компонентів.

Оцінка соціальної ефективності від реалізованих чи планових заходів щодо поліпшення охорони праці передбачає використання наступних показників:

1. Відсоток скорочення числа робочих місць, що не відповідають вимогам нормативних актів по безпеці виробництва:

де – число робочих місць, що не відповідають вимогам санітарних норм відповідно до і після реалізації заходу, шт.;

К – загальна кількість робочих місць, шт.

2. Відсоток скорочення чисельності працівників, що працюють в умовах, які не відповідають вимогам санітарних норм:

де – чисельність працівників, що працюють в умовах, які не відповідають санітарним нормам, відповідно до і після реалізації заходу, чол.;

Ч – середньосписочна чисельність працівників за рік, чол.

3. Відсоток збільшення числа машин і механізмів приведених у відповідність з вимогами нормативних актів, що регулюють питання охорони праці:

де – число випадків виробничого травматизму до і після реалізації

заходу, шт.;

М – загальна кількість машин і механізмів, шт.

 

4. Відсоток збільшення кількості виробничих приміщень, приведених у відповідність вимогам актів, що регулюють питання охорони праці:

де – кількість виробничих приміщень, умови роботи в яких не відповідають нормам по безпеці виробництва відповідно до і після реалізації заходів, шт.;

Б – загальна кількість виробничих приміщень, шт.

5. Зменшення коефіцієнта частоти виробничого травматизму:

де – число випадків виробничого травматизму до і після реалізації заходу.

Коефіцієнт частоти травматизму розраховуємо за формулою:

N = ( Т / Р )×1000

де: Т ─ кількість нещасних випадків;

Р ─ середньостатистична кількість працівників.

6. Зменшення коефіцієнта важкості травматизму:

де – загальна кількість днів непрацездатності через травматизм відповідно до і після реалізації заходів за рік.

Коефіцієнт важкості травматизму розраховуємо за формулою:

Кв = Д / Т

де: Д ─ кількість днів непрацездатності.

7. Зменшення коефіцієнта частоти професійної захворюваності через незадовільні умови праці:

де – кількість випадків професійних захворювань через незадовільні умови праці відповідно до і після реалізації заходів.








Дата добавления: 2014-12-01; просмотров: 873;


Поиск по сайту:

При помощи поиска вы сможете найти нужную вам информацию.

Поделитесь с друзьями:

Если вам перенёс пользу информационный материал, или помог в учебе – поделитесь этим сайтом с друзьями и знакомыми.
helpiks.org - Хелпикс.Орг - 2014-2024 год. Материал сайта представляется для ознакомительного и учебного использования. | Поддержка
Генерация страницы за: 0.006 сек.