БЕЗПЕКА ПРАЦІ ПІД ЧАС ЕКСПЛУАТАЦІЇ БАЛОНІВ

Балони мають розраховуватися і виготовлятися за нормативною докумен­тацією, узгодженою з Держпромгірнаглядом України. Балони повинні мати ве­нтилі, щільно вкручені в отвори горловини або у витратно-наповнювальні шту­цери у спеціальних балонах, що не мають горловини. Балони для стиснених, зріджених і розчинених газів місткістю більше 100 л повинні бути забезпечені паспортом.

На балони місткістю понад 100 л повинні встановлюватися запобіжні кла­пани. При груповому встановленні балонів допускається встановлення запобі­жного клапана на всю групу балонів. Балони місткістю понад 100 л, які встано­влюються як витратні ємкості Д^ля зріджених газів, що використовуються як па­ливо на автомобілях та інших

транспортних засобах, крім вентиля і запобіжного клапана повинні мати покажчик максимального рівня наповнення. На таких балонах також допуска­ється встановлення спеціального наповнювального клапана, вентиля для відби­рання газу в пароподібному стані, покажчика рівня зрідженого газу в балоні і спускної пробки.

Бокові штуцери вентилів для балонів, які наповнюються воднем та іншими горючими газами, повинні мати ліву різьбу, а для балонів, які наповнюються киснем та іншими негорючими газами, — праву різьбу. Кожний вентиль бало­нів для вибухонебезпечних горючих речовин, шкідливих речовин 1 і 2-го класів небезпеки за ГОСТ 12-1-007 повинен бути забезпечений заглушкою, яка накру­чується на боковий штуцер. Вентилі в балонах для кисню повинні вкручуватись із застосуванням ущільнювальних матеріалів, загорання яких в середовищі кис­ню виключається.

На верхній сферичній частині кожного металевого балона повинні бути вибиті (чітко видні) такі дані:

- товарний знак підприємства-виготовлювача:

- номер балона;

- фактична маса порожнього балона (кг): для балонів місткістю до 12 л включно - з точністю до 0,1 кг; понад 12 до 55 л включно — з точністю до 0,2 кг; маса балонів місткістю понад 55 л вказується відповідно до НД на їх виготовлення:

- дата (місяць, рік) виготовлення і наступного опосвідчення;

- робочий тиск (Р), МПа (кгс/см );

- пробний гідравлічний тиск (П), МПа (кгс/см );

- місткість балонів, л;

- для балонів місткістю до 12 л включно — номінальна; для балонів місткіс­тю понад 12 до 55 л включно — фактична з точністю до 0,3 л;

- для балонів місткістю понад 55 л — відповідно до НД на їх виготовлення;

- клеймо ВТК підприємства-виготовлювача круглої форми діаметром 'ДО

- мм (за винятком стандартних балонів місткістю понад 55 л); . — номер стандарту для балонів місткістю понад 55 л.

Висота знаків на балонах повинна бути не менше 6 мм, а на балонах міст­кістю 55 л — не менше 8 мм.

Маса балонів, за винятком балонів для ацетилену, вказується з урахуван­ням маси нанесеної фарби, кільця для ковпака і башмака, якщо такі передбачені в конструкції, але без маси вентиля і ковпака.

На балонах місткістю до 5 л або товщиною стінки менше 5 мм паспортні дані можуть бути вибиті на пластині, припаяній до балона, або нанесені емале­вою чи олійною фарбою.

Балони для розчиненого ацетилену повинні бути заповнені відповідною кі­лькістю пористої маси і розчинника за стандартом. За якість пористої маси і за правильність наповнення балонів відповідальність несе підприємство, яке на­повнює балон пористою масою. За якість розчинника і за правильне його дозу­вання відповідальність несе підприємство, яке здійснює заповнення балонів розчинником. Після заповнення балонів пористою масою і розчинником на його горловині вибивається маса тари (маса балона без ковпака, але з пористою масою і розчинником, башмаком, кільцем і вентилем).

Написи на балони наносять по обводу на довжину не менше 1/3 обводу, а смуги - по всьому обводу, причому висота літер на балонах ємкістю понад 12 л має бути 60 мм, а ширина смуги — 25 мм. Розміри написів і смуг на балонах ємкістю до 12 л повинні визначатися в залежності від величини бокової повер­хні балонів. Зовнішня поверхня балонів повинна бути пофарбована. Фарбуван­ня балонів і написи на них можуть виконуватися масляними, емалевими або ні­трофарбами. Фарбування наново виготовлених балонів і нанесення написів здійснюється підприємствами-виготовлювачами. а під час експлуатації - наповнювальними станціями або випробувальними пунктами. Маркування та фарбування неметалевих балонів повинні проводитися у відповідності до ТУ на балон. Колір фарбування і текст написів на балонах, які використовуються в спе­ціальних установках або призначених для наповнення газами спеціального при­значення, встановлюються зацікавленими відомствами за узгодженням з орга­нами Держпромгірнагляду України.

Опосвідчення балонів. Дозвіл на опосвідчення балонів видається підприємствам-наповнювачам, наповнювальним станціям і пунктам випробовування органами Держпромгірнагляду України після перевірки ними наявності:

- виробничих приміщень, а також технічних засобів, що забезпечують можливість якісного проведення опосвідчення;

- наказу про призначення на підприємстві осіб, відповідальних за проведен­ня опосвідчення, з числа інженерно-технічних працівників, котрі мають відповідну підготовку;

- інструкції з проведення технічного опосвідчення балонів.

При видачі дозволу на опосвідчення органи нагляду повинні зареєструвати у себе клеймо з відповідним шифром. Перевірка якості, опосвідчення і приймання виготовлених балонів здійснюються робітниками відділу технічного контролю підприємства-виготовлювача відповідно до вимог норма­тивної документації на балони.

Величина пробного тиску і час витримки балонів під пробним тиском на підприємстві-виготовлювачі встановлюються для стандартних балонів за стан­дартами, для нестандартних - за технічними умовами, при цьому пробний тиск повинен бути не менший ніж півтора значення робочого тиску.

Балони на підприємстві-виготовлювачі, за винятком балонів для ацетил­ену, після гідравлічного випробування повинні також підлягати пневматичному випробуванню тиском, що дорівнює робочому тиску. Під час пневматичного випробування балони повинні бути занурені у ванну з водою. Балони для аце­тилену повинні підлягати пневматичному випробуванню на підприємствах, які наповнюють балони пористою масою. Безшовні балони з двома відкритими го­рловинами випробуванню на герметичність на підприємстві-виготовлювачі не підлягають, крім балонів, призначених для роботи із середовищами 1, 2, 3, 4-го класів небезпеки за ГОСТ 12.1.007.

Балони нової конструкції або балони, виготовлені з раніше не використо­вуваних матеріалів, повинні бути випробувані за спеціальною програмою, яка > передбачає, зокрема, доведення балонів до руйнування, при цьому запас міцно­сті за мінімальним значенням тимчасового опору металу при 20 °С повинен бу­ти не менше 2,6 з перерахуванням на найменшу товщину стінки без додавання на корозію.

На етапі відпрацювання ресурсної міцності метало-пластикових і неметале­вих балонів величина внутрішнього тиску в процесі тривалого або циклічного навантаження приймається на 10 % вище величини робочого тиску.

Результати огляду виготовлених балонів заносяться ВТК підприємства-виготовлювача у відомість, в якій повинні бути відображені такі дані:

- номер балона;

- дата (місяць, рік) виготовлення (випробування) балона і наступного опосвідчення;

- маса балона, кг;

- місткість балона, л;

- робочий тиск, МПа (кгс/см2);

- пробний тиск, МПа (кгс/см2);

- підпис представника ВТК підприємства-виготовлювача.

Всі заповнені відомості мають бути пронумеровані, прошнуровані і збері­гатися в справах ВТК підприємства.

Опосвідчення балонів, за винятком балонів для ацетилену, включає:

- огляд внутрішньої і зовнішньої поверхонь балонів;

- перевірку маси і місткості;

- гідравлічне випробування.

Перевірка маси і місткості безшовних балонів ємкістю до 12 л включно і понад 55 л, а також зварних балонів, незалежно від місткості, не провадиться.

При задовільних результатах підприємство, на якому проведено опосвід­чення, вибиває на балоні своє клеймо круглої форми діаметром 12 мм, дату проведеного і наступного опосвідчення (в одному ряду з клеймом). Результати технічного опосвідчення балонів ємкістю понад 100 л заносяться в паспорт балонів. Клейма на балонах в цьому випадку не ставляться.

Результати опосвідчення балонів, за винятком балонів для ацетилену, за­писуються особою, яка проводила опосвідчення балонів, у журнал випробу­вань, який має, зокрема, такі графи:

- товарний знак підприємства-виготовлювача;

- номер балона;

- дата (місяць, рік) виготовлення балона;

- дата проведеного і наступного опосвідчення; — маса, вибита на балоні, кг;

- маса балона, встановлена під час опосвідчення, кг;

- місткість балона, вибита на балоні, л;

- місткість балона, визначена під час опосвідчення, л;

- робочий тиск (Р), МПа (кгс/см2);

- позначка про придатність балона;

- підпис особи, яка здійснювала опосвідчення балонів.

Огляд балонів для ацетилену повинен здійснюватися на ацетиленових наповнювальних станціях не рідше ніж через 5 років і складатися із:

- огляду зовнішньої поверхні;

- перевірки пористої маси;

- пневматичного випробування.

Стан пористої маси в балонах для ацетилену повинен перевірятись на наповнювальних станціях не рідше ніж через 24 місяці. При задовільному стані пористої маси на кожному балоні повинні бути вибиті.

- рік і місяць перевірки пористої маси;

- клеймо наповнювальної станції;

- клеймо (діаметром 12 мм із зображенням літер Пм), що засвідчує перевірку пористої маси.

Балони для ацетилену, які наповнені пористою масою, під час опосвідчен-ня випробовують азотом під тиском 3,5 МПа (35 кгс/см ).

Чистота азоту, який застосовується для випробування балонів, повинна бу­ти не нижче 97 % за об'ємом.

Результати опосвідчення балонів для ацетилену заносять в журнал випро­бувань, який має, зокрема, такі графи:

- номер балона;

- товарний знак підприємства-виготовлювача;

- дата (місяць, рік) виготовлення балона;

- підпис особи, яка здійснювала опосвідчення балона;

- дата опосвідчення балона.

Огляд балонів здійснюється з метою виявлення на їх стінках корозії, тріщин, вм'ятин та інших пошкоджень (для визначення придатності балонів до подальшої експлуатації). Перед оглядом балони мають бути ретельно очищені і промиті водою, а в необхідних випадках промиті відповідним розчинником або дегазовані. Балони, в яких під час огляду зовнішньої і внутрішньої поверхні виявлені тріщини, вм'ятини, раковини і риски глибиною понад 10 % від номінальної товщини стінки, надриви і вищербини, знос різьби горловини, а також на яких відсутні деякі паспортні дані, повинні бути вибракувані.

Послаблення кільця на горловині балона не може служити причиною бракуван­ня останнього-В цьому випадку балон може бути допущений до подальшого опосвідчення після закріплення кільця або заміни його новим.

Ємкість балона визначають за різницею між вагою балона, наповненого водою, і вагою порожнього балона або за допомогою мірних бачків.

Відбраковка балонів за результатами зовнішнього і внутрішнього оглядів повинна здійснюватися відповідно до НД на їх виготовлення. Забороняється експлуатація балонів, на яких вибиті не всі дані, передбачені нормативною до­кументацією. Закріплення або заміна ослабленого кільця на горловині або баш-маку повинна бути виконана до опосвідчення балона.

Безшовні стандартні балони місткістю від 12 до 55 л при зменшенні маси від 7,5 до 10 % і збільшенні їх місткості в межах від 1,5 до 2 % переводяться на тиск, знижений проти спершу встановленого на 15 %. При зменшенні маси від 10 до 13,5 % або збільшенні їх місткості в межах від 2 до 2,5 % балони перево­дяться на тиск, знижений проти встановленого не менше ніж на 50 %. При зме­ншенні маси від 13,5 до 16 % або збільшенні їх місткості в межах від 2,5 до 3 % балони можуть бути допущені до роботи при тискові не більше 0,6 МПа (6 кгс/см ). При зменшенні маси більше ніж на 16 % або збільшенні їх місткості більше ніж на 3 % балони бракуються.

Балони, переведені на понижений тиск, можуть використовуватись для за­повнення газами, робочий тиск яких не перевищує допустимого для даних ба­лонів, при цьому на них мають бути вибиті: маса; робочий тиск (Р_роб) > МПа (кгс/см ); пробний тиск (Р_проб), МПа (кгс/см ); дата проведеного та наступного опосвідчення і клеймо пункту випробування. Забраковані балони, незалежно від їх призначення, повинні бути доведені до непридатності (шляхом нанесення зарубок на різьбі горловини або просверлювання отворів на корпусі), яка б ви­ключала можливість подальшої іх експлуатації.

Опосвідчення балонів має здійснюватись в окремих спеціально обладнаних приміщеннях. Температура повітря в цих приміщеннях повинна бути не нижче 12 °С. Для внутрішнього опосвідчення балонів допускається застосування елек­тричного освітлення з напругою не більше 12 В. Під час огляду балонів, які на­повнюються вибухонебезпечними газами, арматура ручної лампи та її штепсе­льне з'єднання мають бути у вибухобезпечному виконанні.

Наповнені газом балони, які перебувають на тривалому складському збері­ганні, при настанні чергових термінів періодичного опосвідчення підлягають опосвідченню представником адміністрації у вибірковому порядку в кількості не менше 5 шт. - із партії до 100 балонів, 10 шт. - із партії до 500 балонів і 20 шт. - із парти понад 500 балонів. При задовільних результатах опосвідчення термін зберігання балонів установлюється особою, яка здійснює опосвідчення, але не більше 2 років. Результати вибіркового опосвідчення оформляються від­повідним актом.

При незадовільних результатах опосвідчення здійснюється повторне опос­відчення балонів у такій самій кількості. У разі незадовільних результатів при повторному опосвідченні подальше зберігання всієї партії балонів не допуска­ється, газ із балонів повинен бути видалений в строк, указаний особою (пред­ставником адміністрації), яка здійснювала опосвідчення, після чого балони повинні бути опосвідчені кожний окремо.

Експлуатація балонів. Експлуатація, зберігання і транспортування бало­нів на підприємстві повинні здійснюватись відповідно до вимог інструкції, за­твердженої в установленому порядку. Робітники, які обслуговують балони, ма­ють бути навчені і проінструктовані відповідно до чинної нормативної докуме­нтації. При експлуатації балонів забороняється повністю виробляти газ, який в них знаходиться. Залишковий тиск газу в балоні повинен бути не менше 0,05 МПа (0,5 кгс/см2).

Випускання газів із балонів в ємкості з меншим робочим тиском має здійс­нюватись через редуктор, призначений для даного газу і пофарбований у відпо­відний колір. Камера низького тиску редуктора повинна мати манометр і пру­жинний запобіжний клапан, відрегульований на відповідний дозволений тиск в ємкості, в яку перепускається газ. При неможливості через несправність венти­лів випустити на місце вживання газ із балонів, останні треба повернути на наповнювальну станцію. Випускання газу із таких балонів на наповнювальній станції має здійснюватися відповідно до інструкції, затвердженої в установле­ному порядку.

Наповнення балонів газами повинно здійснюватись за інструкцією, розро­бленою і затвердженою в установленому порядку з урахуванням властивостей газу, місцевих умов і вимог інструкції по наповненню балонів газами.

Наповнювальні станції, які здійснюють наповнення балонів стисненими, зрідженими і розчиненими газами, зобов'язані вести журнал наповнення бало­нів, в якому, зокрема, мають бути вказані:

- дата наповнення;

- номер балона;

- дата опосвідчення;

- маса газу (зрідженого) в балоні, кг;

- підпис особи, яка наповнювала балон, якщо на одному підприємстві здійс­нюється наповнення балонів різними газами, то на кожний газ має вестись окремий журнал наповнення.

Балони, які наповнюють газом, повинні бути міцно закріплені і щільно приєднані до наповнювальної рампи.

Забороняється наповнювати газом балони, в яких:

- вийшов строк назначеного опосвідчення;

- вийшов строк перевірки пористої маси;

- пошкоджений корпус балона;

- несправні вентилі;

- відсутні належні пофарбування або надписи;

- відсутній надлишковий тиск газу;

- відсутні встановлені клейма.

Наповнення балонів, в яких відсутній надлишковий тиск газів, здійснюєть­ся після попередньої їх перевірки відповідно до інструкції підприємства-наповнювача (наповнювальної станції).

Перенасадка башмаків і кілець для ковпаків, заміна вентилів мають здійс­нюватися на пунктах опосвідчення балонів. Вентиль після ремонту, пов'язаного з його розбиранням, повинен бути перевірений на щільність при робочому тиску. Здійснювати насадку башмаків на балони дозволяється тільки після випускання газу, викручування вентилів і відповідної дегазації балонів. Очистка і пофарбування наповнених газом балонів, а також закріплення кілець на їх горловині забороняється.

Балони з газами можуть зберігатись як у спеціальних приміщеннях, так і на відкритому повітрі, в останньому випадку вони повинні бути захищені від ат­мосферних опадів і сонячних променів. Складське зберігання в одному примі­щенні балонів з киснем і горючими газами забороняється.

Балони з газом, які встановлюються в приміщеннях, повинні знаходитись на відстані не менше 1 м від радіаторів опалення та інших опалювальних приладів і печей та не менше ніж на 5 м від джерел тепла з відкритим вогнем.

Балони з отруйними газами повинні зберігатись в спеціальних закритих приміщеннях, будова яких регламентується відповідними нормами і положен­нями.

Наповнені балони з насадженими на них башмаками мають зберігатися у вертикальному положенні. Для запобігання падінню балони треба встановлювати в спеціально обладнані гнізда, клітки або огороджувати бар'єром. Балони, які не мають башмаків, можуть зберігатись у горизонтальному положенні на дерев'яних рамах або стелажах. Під час зберігання на відкритих площадках дозволяється

укладати балони з башмаками в штабелі з прокладками з вірьовки, дерев'яних брусів або гуми між горизонтальними рядами.

При укладанні балонів у штабелі висота останніх не повинна перевищувати 1,5 м. Вентилі балонів мають бути повернуті в один бік. Склади для зберігання балонів, наповнених газами, повинні бути одноповерховими, з перекриттям легкого типу і не мати горищних приміщень. Стінки, перегородки, покрит­тя складів для зберігання газів мають бути із неспалимих матеріалів не нижче II ступеня вогнестійкості; вікна і двері повинні відчинятися назовні. Скло на вік­нах і дверях повинно бути матовим або пофарбованим у білий колір. Висота складських приміщень для балонів повинна бути не менше 3,25 м від підлоги до нижчих виступаючих частин покрівельного покриття. Підлоги складів мають бути рівними з неслизькою поверхнею, а складів для балонів з горючими газа­ми — з поверхнею із матеріалів, які виключають іскроутворення при ударі по них будь-яким предметом. Освітлення складів для балонів з горючими газами мусить відповідати нормам для приміщень, небезпечних відносно вибухів. У складах повинні бути вивішені інструкції, правила і плакати стосовно пово­дження з балонами, які знаходяться на складі.

Склади для балонів, наповнених газом, повинні мати природну або штучну вентиляцію відповідно до вимог санітарних норм проектування виробничих приміщень. Склади для балонів з вибухові пожежонебезпечними газами пови­нні знаходитись у зоні блискавкозахисту. Складське приміщення для зберігання балонів повинно бути розділене неспалимими стінками на відсіки, в кожному з яких допускається зберігання не більше 500 балонів (40 л) з горючими або отруйними газами і не більше 1000 балонів (40 л) з негорючими і неотруйними газами.

Відсіки для зберігання балонів з негорючими і неотруйними газами мо­жуть бути відділені неспалимими перегородками висотою не менше 2,5 м з від­критими отворами для проходження людей та отворами для засобів механізації. Кожний відсік повинен мати самостійний вихід назовні. Розриви між складами для балонів, наповнених газами, між складами і суміжними виробничими буді­влями, громадськими приміщеннями, житловими будинками повинні задоволь­няти вимогам НД.

Переміщення балонів у пунктах наповнення і споживання газів має здійс­нюватися на спеціально пристосованих для цього візках або за допомогою ін­ших пристроїв. Перевезення наповнених газами балонів має здійснюватися на ресорному транспорті або на автокарах у горизонтальному положенні, обов'яз­ково з прокладками між балонами. Для прокладок можуть застосовуватись де­рев'яні бруси з вирізаними гніздами для балонів, а також вірьовочні чи гумові кільця товщиною не менше 25 мм (по два кільця на балон) або інші прокладки, які захищають балони від ударів один об другий. Всі балони під час перевезен­ня треба укладати вентилями в один бік. Дозволяється перевезення балонів у спеціальних контейнерах, а також без контейнерів у вертикальному положенні обов'язково з прокладками між ними і загорожею від можливого падіння. Транспортування і зберігання балонів мають здійснюватись з накрученими ко­впаками. Транспортування балонів для вуглеводних газів здійснюється відпові­дно до „Правил безпеки в газовому господарстві". Зберігання наповнених бало­нів на підприємстві-наповнювачі до видачі їх споживачам допускається без за­побіжних ковпаків. Перевезення балонів автомобільним, залізничним, водним і повітряним транспортом повинно здійснюватись згідно з галузевими правила­ми перевезення відповідних транспортних міністерств.