БЕЗПЕКА ПРИ ВАНТАЖНО-РОЗВАНТАЖУВАЛЬНИХ РОБОТАХ

 

Вантажно-розвантажувальні роботи в залежності від ступеня небезпеки поділяються на чотири групи:

- малонебезпечні (метали, лісо- та будматеріали);

- небезпечні (з огляду на великі габаритні розміри);

- пилові та гарячі (цемент, крейда, вапно, асфальт);

- небезпечні (предмети і речовини, котрі при транспортуванні вантажно-розвантажувальних роботах і зберіганні можуть стати причиною вибуху, пожежі або пошкодження транспортних засобів, будівель і споруд, загибе­лі, каліцтва, отруєння, опіків, опромінення або захворювання людей або тварин).

- За масою одного місця вантажі поділяються на три категорії:

- масою менше 80 кг, а також сипкі, дрібноштучні;

- масою від 80 до 500 кг;

- масою понад 500 кг.

Особливих заходів безпеки слід дотримуватись при транспорту­ванні небезпечних речовин, котрі можуть викликати пожежі, вибухи, отруєння працівників. Небезпечні речовини поділяються на дев'ять класів: 1 - вибухові речовини; 2 - гази; 3 та 4 - легкозаймисті рідини, речовини і матеріали; 5 - окислювальні речовини; 6 - отруйні та інфекційні речовини; 7 - радіоактивні; 8 - їдкі і корозійно-активні речовини; 9 - інші.

На упаковці з небезпечними вантажами, крім стандартного маркування, повинні бути знаки небезпеки. Знак має форму квадрата, який окантований чо­рною рамкою, повернений на кут і поділений на два однакових трикутника. У верхньому трикутнику наносять символ небезпеки. У нижньому кутку нижньо­го трикутника робиться напис про небезпечність вантажу. Під ним можуть бути нанесені написи про заходи обережності.

Вантажно-розвантажувальні роботи необхідно виконувати під керівницт­вом відповідальної особи, що призначається адміністрацією підприємства. Ця особа перевіряє справність вантажопідіймальних механізмів, такелажу, присто­сувань та іншого інвентарю, інструктує робітників, пояснюючи їм їх обов'язки, послідовність виконання операцій та значення застосовуваних при цьому сиг­налів. Вантажно-розвантажувальні роботи слід виконувати із застосуванням за­собів малої Механізації (візки, лебідки, вагонетки) та за допомогою підіймально-транспортного обладнання. Проведенню цих робіт передує складання тех­нологічних карт і проектів виконання робіт. На місці виконання робіт вивішу­ються знаки безпеки. Для штучних вантажів застосовуються піддони, контей­нери, пакетоформувальні засоби, а для сипких — пневмотранспорт, що виклю­чає забруднення повітря. При виникненні Небезпечної ситуації особа, відловідальна за проведення робіт, повинна вжити запобіжних заходів або при­пинити їх.

Майданчики, де проводяться вантажно-розвантажувальні роботи, повинні мати рівне та тверде покриття або твердий грунт, мати ухил не більше 5°, а та­кож природне і штучне освітлення.

До робіт з вантажопідіймальними пристроями допускаються особи не мо­лодші 18 років, які пройшли медичний огляд і спеціальне навчання, склали іс­пит кваліфікаційній комісії і одержали посвідчення.

У випадку, коли вага вантажу перевищує 50 кг, а також при підійманні ва­нтажів на висоту понад 3 м слід застосовувати засоби механізації.

Правила складування вантажів: висота штабеля не повинна перевищувати 6 м для нерозбірної тари і 4,5 м — для складаної тари; 3 м — для вантажів у ящиках при ручному навантаженні та 6 м — при механізованому; для барабанів з карбідом кальцію — не більше двох ярусів, для кошиків з бутлями агресивних речовин — в один ряд. Ширина головного проходу в закритих складах повинна бути не менше З М- Під час виконання вантажно-розвантажувальних робіт з вантажами третьої та четвертої груп необхідно застосовувати засоби індивідуа­льного захисту

 








Дата добавления: 2014-12-21; просмотров: 1372;


Поиск по сайту:

При помощи поиска вы сможете найти нужную вам информацию.

Поделитесь с друзьями:

Если вам перенёс пользу информационный материал, или помог в учебе – поделитесь этим сайтом с друзьями и знакомыми.
helpiks.org - Хелпикс.Орг - 2014-2024 год. Материал сайта представляется для ознакомительного и учебного использования. | Поддержка
Генерация страницы за: 0.003 сек.