Театральне мистецтво

Важливі зміни відбулись в українському театральному мистецтві. Театр залишався важливим фактором культурного розвитку, тому в середовищі інтелігенції розгортається дискусія навколо театральних проблем: слід було шукати нові теми і форми, нові методи донесення до глядача основних ідей тієї бурх­ливої епохи. Головною була проблема нової драми. До її вирішення значних зусиль до­клали Володимир Винниченко, Леся Українка та Олександр Олесь,створивши нову українську драматургію.

У Львові продовжував діяти театр "Русь­кої бесіди ", який у 1905-1906 pp. на чолі з його керівником М. Садовськимта актрисою М. Заньковецькоюздійснив постановку кращих творів вітчизняної та зарубіжної драматургії. 1907 р. М. Садовськийзаснував у Києві перший в Укра­їні український стаціонарний театр. Широ­ке визнання здобули Гуцульський театр,за­снований Г. Хоткевичем,та Буковинський на­родний театр.

Музика

На поч. XX ст. почалася нова доба у розвит­ку української музики, яка упевнено ставала на професійну основу. Цілу плеяду таланови­тих музикантів і композиторів виховав Вищий музичний інститут, відкритий 1903 р. у Львові. Серед них виділявся С. Людкевич,який став од­ним із найвідоміших українських компози­торів. Велике значення для розвитку музичної культури мала музично-драматична школа ви­датного українського композитора М. Лисенка,заснована ним 1904 р. у Києві. Справу М. Лисенка продовжили відомі композитори київсь­кої школи К. Стеценко, М. Леонтович, О. Кошиць, Я. Степовий.До найвищого рівня вокального мистецтва піднялися С. Крушельницька, О. Ми­шуга, М. Менцинський,відігравши велику роль у пропаганді української музики. Продовжу­вали діяти різні музичні товариства, гуртки, хорові капели, здійснюючи постановку музич­них п'єс, оперет, опер. Серед них особливою активністю відзначались Київське літературно-артистичне товариство, "Український клуб", Му­зичне товариство ім. М. Лисенкау Львові.