Особливості спуску обсадних колон секціями та хвостовиків

Транспортування (опускання) нижніх секцій проміжних колон або хвостовиків здійснюють на бурильних трубах і підвішують у попередній колоні з допомогою спеціальних пристроїв або на цементному кільці. Найпоширенішою є підвіска хвостовиків на цементному камені. Якщо хвостовик спускають в газову свердловину, то його з¢єднання з попередньою колоною необхідно герметизувати з допомогою пакера.

Верхні кінці хвостовиків і нижніх секцій колон слід розташовувати над зонами усклад­нень та інтервалами зарізки інших стовбурів у стійких породах, які не мають каверн і жолобних виробок.

Хвостовики і секції обсадних колон слід підвішувати у стовбурі свердловини і цемен­тувати у цьому стані, щоб уникнути згину. Розвантаження секцій колони і хвостовика на вибій або на раніше опущену частину обсадної колони забороняється до закінчення термі­ну ОЗЦ.

Спуск хвостовиків і секцій обсадних колон, як правило, треба здійснювати на роз'єд­нувачах (спеціальні пристрої). В даний час розроблені і застосовуються різні конструкції різьбових роз'єд­нувачів.

Ці пристрої відрізняються один від одного принципом дії, а також конструктивними виконаннями окремих вузлів і деталей.

Під час спуску нижньої секції проміжної колони або хвостовика, в компоновку якої включений лівий перехідник, забороняється обертати колону бурильних труб. Під час спуску ротор повинен бути застопорений а замкові з'єднання докріплюють машинними ключами.

Але, останнім часом розроблено пристрої, які забезпечують обертання верхньої частини бурильного інструменту, для запобігання прихвату його у відкритому стовбурі свердловини.

Швидкість опускання нижніх секцій колон на бурильних трубах має не пере­вищувати розрахункову швидкість спуску обсадних труб, а заповнення їх буровим розчином слід проводити в терміни, вказані в плані робіт для кріплення свердловини.

У цьому випадку нижні секції колони спускають у свердловину на бурильних трубах, для з’єднання яких з обсадними трубами використовують спеціальні пристрої.

Такий пристрій дозволяє цементувати нижню частину обсадної колони, промивати верхню частину свердловини після цементування і від’єднувати бурильні труби від обсадних після спуску і цементування. Одна з таких конструкцій, яка розроблена в ЦНДЛ ВАТ “Укрнафта”, показана на рисунку 11.38. Пристрій служить для спуску секцій обсадних колон і хвостовиків на бурильних трубах і забезпечує цементування секцій в підвішеному стані, а також промивання свердловини під час ОЗЦ без розвантажування на вибій.

Підвісний пристрій УСК-1 складається з несучого ствола 1, який з’єднується за допомогою лівої різьби з корпусом 2. Після закінчення цементування обертанням бурильної колони вправо несучий ствол від’єднується від секції. Підвісна пробка під час цементування в необхідний момент від’єднується за допомогою кулі, яка перекриває отвір, і під дією тиску проходить зрізання штифтів, що утримують пробку. Запірна втулка зсувається вниз із допомогою другої кулі, в результаті чого відкриваються отвори для промивання секції в підвішеному стані.

Після ОЗЦ проводиться від’єднання бурильної колони, а потім здійснюється герметичне з’єднання наступної секції з зацементованою за допомогою посадочного конуса, покритого шаром свинцю.

Якщо обсадна колона спускається частинами, то кожна частина колони розраховується на розтяг від власної ваги. Осьове навантаження на верхню частину менше, і тому вона складається з труб меншої міцності. Це дає певну економію металу труб, зменшує вагу і вартість колони. Але спуск колон по частинах має певні недоліки. Головний з них полягає в тому, що вузол стикування секцій має недостатню надійність з точки зору герметичності. Зростає також загальна вартість робіт e зв’язку з необхідністю повторення операцій з підготовки до цементування, ОЗЦ, опресування, розбурювання проміжних цементних стаканів та ін.

Тому спуску обсадних колон частинами в газових свердловинах бажано уникати.