Підготовка свердловини до спуску обсадної колони

Підготовку стовбура свердловини до спуску колони, спуск колони і цементування треба проводити за індивідуальним планом.

Підготовка стовбура свердловини полягає в тому, щоб забезпечити спуск обсадної колони до проектної глибини і якісне її цементування. На прохідність обсадної колони в свердловині поряд з іншими факторами суттєво впливає такий фактор, як наявність уступів, звужень та інтенсивність просторового викривлення свердловини.

В місцях утворення уступів реальний діаметр свердловини зменшується до ефективного (рисунок 11.37), величина якого визначається за формулою

, (11.14)

де: – діаметр долота, м;

– зовнішній діаметр

обважнених бурильних труб, м.

Підготовку свердловини до спуску обсадної колони доцільно проводити в процесі буріння.

До початку спуску обсадної колони в свердловині проводять необхідні вимірювальні роботи: каротаж, відбір проб, профілеметрія (кавернометрія), інклінометрію, випробування перспективних об’єктів тощо.

За даними профілеметрії (кавернометрії) виявляють місця звуження ствола свердловини і уточнюють місця розміщення на колоні центрувальних пристроїв і скребків. За даними інклінометрії виявляють місця різкої зміни напрямку свердловини. Місця звужень і перегинів ствола свердловини проробляють повнорозмірним долотом, або проводять калібрування більш жорсткою КНБК. Швидкість проробки не повинна перевищувати 40 м/год., а в найбільш небезпечних місцях 20 – 25 м/год. Слід зауважити, що калібрування свердловини можна не проводити, якщо була правильно розрахована і вибрана конструкція низу бурильної колони.

Для повної очистки свердловини від шламу проводять її промивання із швидкістю, достатньою для формування турбулентного режиму руху рідини в кільцевому просторі. Під час промивання протягом двох–трьох циклів циркуляції параметри промивної рідини мають бути доведені до норм, передбачених для спуску обсадної колони (до вирівнювання параметрів промивної рідини на вході і виході із свердловини). При останньому підйомі бурильної колони вимірюють її довжину, за якою уточнюють глибину свердловини.

В деяких випадках перед спуском обсадної колони свердловину шаблонують, щоб переконатися у її прохідності. Для цього в свердловину на бурильній колоні спускають компоновку з трьох–чотирьох обсадних труб такого ж діаметра, як і обсадна колона. Після шаблонування свердловину повторно промивають.

• для попередження прихвату обсадної колони стовбур свердловини пророблюють або калібрують

на глибину спус­ку конкретної колони компоновками інструменту в інтервалах посадок, які забезпечують прохідність обсадної колони(жорсткість КНБК повинна відповідати жорсткості обсадної колони або перевищувати її). Жорсткість КНБК, що спускається, збільшувати поетапно , але не більше ніж в 1,2 рази у порівнянні з попередньою;

• під час проробки або калібрування свердловини здійснювати безперервну подачу долота, не допускати

перенавантажень і заклинювань КНБК, а також тривалої роботи на одному місці, щоб уникнути

забурювання другого стовбура;

• необхідно привести параметри бурового розчину в свердловині у відповідність з вимогами ГТН і затвердженим планом робіт на кріплення свердловини, провести хімічну обробку бурового розчину, ввести мастильні речовини;

• виконати комплекс заключних геофізичних досліджень, за результатами яких треба відкоректувати глибину установки обсадної колони, інтервали звужень стовбура, об'єм свердловини, інтервали і місця установки елементів технологічної оснастки;