Робота 10

Спостереження явища гутації

Гутація – виділення листками крапельної вологи через спеціальні утвори – гідатоди. Вона спричинена активністю нижнього кінцевого двигуна (кореневий тиск), в умовах підвищеної вологості повітря (туман, дощ, помірно тепла і волога погода), коли транспірація призупинена. У помірній зоні гутація часто простежується у молодих проростків злаків, розвиток кореневої системи яких випереджає розвиток надземної частини. Фізіологічне значення гутації полягає у підтриманні водного балансу рослин.

Мета роботи: з’ясувати характер впливу умов навколишнього середовища на процес гутації.

Прилади і матеріали дослідження: годинник; скляний ковпак; кристалізатор; лід або сніг; тепла вода (40°С); фільтрувальний папір; горщики з 8-добовими проростками пшениці або інших злаків.

Хід виконання роботи

1.Горщики із молодими проростками добре підливають і ставлять у різні умови:

1) умови холоду – кристалізатор заповнений колотим льодом або снігом;

2) умови тепла і підвищеної вологи – кристалізатор з теплою водою, який накривають скляним ковпаком;

3) кімнатна температура – контроль.

2.Через 15 хв спостерігають за виділеннями на кінчиках листків у вигляді крапель. Фільтрувальним папером знімають краплі та відмічають швидкість появи нових у різних варіантах.

3.Висновки.

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ

1.Форми води у клітині. Як зміниться інтенсивність обміну речовин у клітині при збільшенні частки зв’язаної води?

2.Як відбувається набрякання насіння?

3.Які анатомо-морфологічні ознаки будови листка зумовили виникнення транспірації?

4.Як змінюється апертура (ступінь розкриття) продихів у більшості рослин помірного поясу протягом доби?

5.Якими методами можна відкрити та закрити продихи у лабораторних умовах?

6.Який тип руху продихів належить до гідропасивного? До гідроактивного?

7.Поясність, як змінюється водний потенціал рослинних клітин протягом дня?

8.Під час періоду зниженої транспірації майже вся вода рухається по крупних судинах і трахеїдах, менші трахеїди використовуються тільки при зростанні водного потоку. Чому?

9.У чому полягає перевага утворення великої кількості (кілька тисяч) судин і трахеїд для транспортування води замість однієї гігантської провідної клітини?

10.Чи може водний потенціал клітини бути більшим від нуля? Поясніть.

11.Порівняйте механізми продихової, кутикулярної та перидермальної транспірації.

12.Чи потрібна транспірація протягом зимового періоду для листопадних рослин помірного поясу? Обґрунтуйте.

13.Продихи в відкритому стані займають не більше 1-2% площі листкової поверхні. Проте кількість води, що випаровується через продихи, часто переважає показники евапорації із вільної поверхні води приблизно на 50%. Поясніть цей “парадокс”.

14.Що лежить в основі дії нижнього та верхнього кінцевого двигунів водного потоку рослин? Яка форма енергії використовується?

15.Що забезпечує неперервність водного потоку в рослин?

16.Під час визначення інтенсивності кутикулярної та продихової транспірації у рослин картоплі їхнє співвідношення становило 1:1. Як, враховуючи отримані результати, оцінити вік рослини?

17.Під час утворення сухої органічної речовини масою 1 г рослина в процесі транспірації випарувала 500 г води. Який кількісний параметр транспірації відповідає цьому значенню?

18.Осмотичне поглинання води клітинами кореневого волоска з ґрунту є першим етапом надходження води до кореня. Чи достатньо цього процесу для забезпечення рослини водою?

19.Гутація сприяє транспортуванню речовин по ксилемі в умовах, коли зупиняється транспірація. Що можна сказати про гутацію рослин, які повністю перебувають у воді?

20.За добу рослина поглинає і випаровує певну кількість води. Чи збігаються ці кількості? Обґрунтуйте відповідь.

21.Рослина кукурудзи за вегетаційний період випаровує 700 кг води і нагромаджує 3 кг сухої речовини. Яким є її транспіраційний коефіцієнт?

22.Підрахуйте продуктивність транспірації, якщо відомо, що за вегетаційний період рослини пшениці випарували 630кг води і утворили 2,5кг органічної маси.

РОЗДІЛ ІІІ. ФОТОСИНТЕЗ