Поділ простих судженнь за кількістю і якістю
З позицій класичної формальної логіки просте судження за ознакою повноти (кількістю) об’єму поділяються на :
ü загальні (кванторне слово – “Всі”) – судження, яке має у якості суб’єкта загальне поняття, а предикат якого належить до всього об’єму суб’єкта – “Усі фінансисти є фахівцями з цінних паперів”, “Всі справжні викладачі ДонДУУ втілюють в життя ідеали істини, добра, краси і справедливості”, “Всі правознавці не є адвокатами”;
ü часткові (кванторне слово – “Деякі”) – судження, яке має у якості суб’єкта загальне поняття, а предикат якого належить лише до вказаної частини об’єму суб’єкта – “Деякі студенти є відмінниками”, “Лише деякі люди можуть вважатися особистостями”;
ü одиничні (кванторне слово – “це”) – судження, яке має в якості суб’єкта одиничне поняття, а його предикат належить до всього об’єму суб’єкта – “Леонід Данилович Кучма – президент України”, “Студент Сидоренко В.М. – відмінник”.
У свою чергу за якістю зв’язки судження поділяються на :
ü стверджувальні (зв’язка “є”) - у ньому говориться, що певна ознака визнається як присутня у предмета;
ü заперечувальні (зв’язка “не є”) – певна ознака заперечується.
Таким чином, об’єднана класифікація суджень за кількістю і якістю виглядає так:
· загальностверджувальні судження – “Всі S є Р”;
· загальнозаперечувальні судження – “Всі S не є Р”;
· частковостверджувальні - “Деякі S є Р”;
· частковозаперечувальні судження – “Деякі S не є Р”;
· одиничні стверджувальні судження – “Це S є Р”;
· одиничні заперечувальні судження – “Це S не є Р”.
Перші чотири види суджень логіка позначає такими символами:
1. загальностверджувальні судження – “А” (від “affirmо” – лат. “стверджую”);
2. загальнозаперечувальне судження – “Е” (від першої голосної лат. “nego” – заперечую);
3. частковостверджувальні судження – “І” (від другої голосної “affirmо” – лат. “стверджую”);
4. частковозаперечувальні судження – “О” (від другої голосної лат. “nego” – заперечую).
Дата добавления: 2014-12-24; просмотров: 662;