Операції над множинами та їхні властивості

Для множин можна ввести ряд операцій (теоретико-множинних операцій), результатом виконання яких будуть також множини. За допомогою цих операцій можна конструювати із заданих множин нові множини.

Нехай A і B – деякі множини.

1.1.6.1. Означення 1.1.4. Об’єднанням множин A і B (позначають AÈB ) називають множину тих елементів, які належать хоча б одній з множин A чи B. Символічно операція об’єднання множин записується так

AÈB = {x | xÎA або xÎB} або xÎAÈB Û .

Наприклад, {a,b,c}È{a,c,d,e}={a,b,c,d,e}.

Властивості об¢єднання множин:

1) комутативність: AÈB = BÈA;

2) асоціативність: (AÈB)ÈC = AÈ(BÈC);

3) ідемпотентність AÈA = A;

4) AÈÆ = A;

5) AÈЕ = Е.

1.1.6.2. Означення 1.1.5. Перетином (перерізом) множин A і B (позначають A Ç B ) називають множину, що складається з тих і тільки тих елементів, які належать множинам A і B одночасно. Тобто

AÇB = {x | xÎA і xÎB} або xÎAÇB Û .

Наприклад, {a,b,c}Ç{a,c,d,e} = {a,c},

{a,b,c}Ç{d,e} = Æ.

Кажуть, що множини A і B не перетинаються, якщо AÇB = Æ.

Операції об’єднання та перетину множин можуть бути поширені на випадок довільної сукупності множин {A_i | iÎ N }. Так об’єднання множин A_i (записується A_i ) складається з тих елементів, які належать хоча б одній з множин A_i даної сукупності. А перетин множин A (записується A_i) містить тільки ті елементи, які одночасно належать кожній з множин A_i.

Властивості перерізу множин:

1) комутативність: AÇB = BÇA;

2) асоціативність: (AÇB)ÇC = AÇ(BÇC);

3) дистрибутивність операції Ç відносно операції È: AÇ(BÈC)=(AÇB)È(AÇC);

4) дистрибутивність операції È відносно операції Ç: AÈ(BÇC)=(AÈB)Ç(AÈC);

5) ідемподентність: AÇA = A;

6) AÇÆ = Æ;

7) AÇЕ = A;

8) AÇ(AÈB) = A;

9) AÈ(AÇB) = A.

1.1.6.3. Означення 1.1.6. Різницею множин A і B (записується A\B ) називають множину тих елементів, які належать множині A і не належать множині B. Отже,

A \ B = { x | xÎA і xÏB} або xÎA \ B Û .

Наприклад, {a,b,c} \ {a,d,c} = {b},

Z \ Z₊=Z_–,

{a,b} \ {a,b,c,d} = Æ.

Властивості різниці множин:

1) А \ А=Æ;

2) А \Æ=А;

3) А \ Е=Æ;

4) А \ В ¹ В \ А – різниця не комутативна;

5) (А \ В) \ С ¹ А \ (В \ С) – різниця не асоціативна;

6) (B È C) \ А = (В \ А) È (С \ А) – правий закон дистрибутивності операції \ відносно операції È;

7) (B Ç C) \ А = (В \ А) Ç (С \ А) – правий закон дистрибутивності операції \ відносно операції Ç.

1.1.6.4. Означення 1.1.7. Симетричною різницею множин A і B (записують ADB, AÅB або A¸B ) називають множину, що складається з усіх елементів множини A, які не містяться в B, а також усіх елементів множини B, які не містяться в A. Тобто

AÅB = { x | ( xÎA і xÏB ) або ( xÎB і xÏA )} або xÎAÅB Û .

Наприклад, {a,b,c}Å{a,c,d,e} = {b,d,e},

{a,b}Å {a,b} = Æ.

Властивості симетричної різниці:

1) комутативність: AÅB = BÅA;

2) асоціативність: (AÅB)ÅC = AÅ(BÅC);

3) дистрибутивність операції Ç відносно операції Å: AÇ(BÅC)=(AÇB)Å(AÇC);

4) AÅA = Æ;

5) AÅÆ = А;

6) AÅB = (A \ В) È (В \ А).

Введені теоретико-множинні операції можна проілюструвати діаграмою (рис.1.1).

Рис. 1.1.

Тут множини A і B – це множини точок двох кругів.

Тоді AÈB – складається з точок областей І, ІІ, ІІІ,

AÇB – це область ІІ,

A \ B – область І,

B \ A – область ІІІ,

AÅB – області І і ІІІ.

1.1.6.5. Означення 1.1.8. Якщо зафіксована універсальна множина E, то доповненням множини A (яке є підмножиною універсальної множини E ) називають множину всіх елементів універсальної множини, які не належать множині A. Записують .

Тобто

= { x | xÎE і xÏA } або xÎ Û xÏA.

Неважко помітити, що = E \ A.

Наприклад, якщо за універсальну множину прийняти множину N всіх натуральних чисел, то доповненням множини P всіх парних натуральних чисел буде множина всіх непарних натуральних чисел.