ПАРАЦЕТАМОЛ

Клініка:провідними симптомами при отруєнні (передозуванні) парацетамолом являються гематологічні і печінкові симптоми:

· Гематологічні симптоми: гемолітична анемія, нейтропенія, лейкопенія, панцитопенія, тромбоцитопенія;

· Печінкові симптоми: важке пошкодження печінки (токсичними дозами), помірне підвищення печінкових ферментів (АСТ, АЛТ).

Інші ефекти: висипання на шкірі, гіпоглікемія, запаморочення, збудження, дезорієнтація.

Великі дози парацетамолу (7-10 г) викликають обширне гепатоцелюлярне пошкодження з центральним лобулярним некрозом та гострий нирковий тубулярний некроз (розвиваються через 24-48 годин після отруєння), і можуть спричинити смерть.

Печінкова токсичність розвивається внаслідок дії токсичного метаболіту N-метил-п-бензохінонімін, який у разі застосування терапевтичних доз інактивується внаслідок кон'югації з глютатіоном. Виснаження печінкового та ниркового глютатіону посилює цю токсичність.

Лікуваннягострогоотруєння парацетамолом включає промивання шлунку, застосування активованого вугілля. Застосування донаторів сульфгідрильних SH- груп ацетилцистеїну (АЦЦ) і цистаміну (підвищують утворення глютатіону в печінці) і метіоніну (стимулює процес кон'югації). Введення ацетилцистеїну, цистаміну і метіоніну ефективно в перші 12 годин після отруєння, доки не настали необоротні зміни клітин.

АНАЛЬГИН (МЕТАМІЗОЛ НАТРІЮ),

ДИКЛОФЕНАК-НАТРІЙ (ВОЛЬТАРЕН),

ІБУПРОФЕН (НУРОФЕН), ФЕНИЛБУТАЗОН (БУТАДІОН)

Клініка: збуджений стан, судоми, безсоння, болі в області шлунку (надчеревна ділянка), нудота, блювота. Блювотні маси рясні, підвищеної кислотності. Випорожнення частішають, понос з домішкою значної кількості слизи. Висипання на шкірі по типу кропив'янки, ексфоліативного дерматиту, дифузної еритеми. Кон’юнктивит, риніт, стоматит, гіпертермія. Геморагічна пурпура. Серцево-судинна недостатність, колапс. Гематурія, альбумінурія. Зниження коагуляції крові, тромбоцитопенія, гіпохромна анемія, лейкопенія, метгемоглобинемія, агранулоцитоз.