ГЕПАРИН, НИЗЬКОМОЛЕКУЛЯРНІ ГЕПАРИНИ, ГЕПАРИНОЇДИ

Клініка. Профузні шлункові, кишечні, ниркові, гемороїдальні кровотечі. Екхімози. Кровотечі з ран, імбібіція кров’ю м’язів в місцях ін'єкції гепарину. Алергічні прояви при виробці аутоантитіл. Кропивниця, геморагічна пурпура. Гарячкова температура тіла. Легкий шок. Кризи артеріального тиску. Випадіння волос, зміни нігтів (при тривалому застосування). В процесі лікування гепарином необхідний постійний контроль за коагуляцією крові. Позитивна алергічна проба (внутришкірна) з гепарином при індивідуальній його непереносимості.

Лікування.

1. Повний спокій. Якщо отруєння сталося в амбулаторних умовах, негайно ввести антидот.

2. Антидоти: протамін сульфат, полібрен, толуїдиновий синий. Протамін сульфат застосовується в/в по 3-5 мл 1 % розчину або 1 мл 5 % розчину в/м; 1 мг антидоту нейтралізує 100 ОД гепарину. Ін'єкції проводять через 15-20 хвилин (під контролем за зсілістю крові). 2 мл протаміну сульфату нейтралізує 1 монодозу (0,3 мл) фраксипарину.

3. Пероральне и в/в введення 5 % розчину ε-амінокапронової кислоти (100-200 мл). Не рекомендують при ниркових кровотечах.

4. Кальцію хлорид або глюконат 10-15 мл 10 % розчину в/в, дуже повільно.

5. Противоалергічні засоби – димедрол, піпольфен. Гормональна терапія: 125 мг гідрокортизону в/м, преднізолон по 0,005 г (до 40 мг/сут).

СЕРЦЕВІ ГЛІКОЗИДИ. ДИГІТАЛІС. ПРЕПАРАТИ НАПЕРСТЯНКИ.