Лікування.

1. Для нормалізації функції зовнішнього дихання санірують ротоглотку, трахеобронхіальне дерево, інтубують трахею, проводять штучну вентиляцію легенів (ШВЛ).

2. Промивання шлунку проводять до усунення запаху ФОС від промивних вод з уведенням ентеросорбенту і проносного.

3. Противошокова інфузійна терапія.

4. Уведення специфічних антидотів ФОС, котрими являються реактиватори холінестерази. Реактиватори холінестерази звичайно застосовують на протязі першої доби з моменту отруєння із-за формування міцного ковалентного необоротного зв'язку ФОС і ацетілхолінестерази та недоцільності їх подальшого застосування. В теперішній час використовуюбть алоксим, ізонітрозин і тримедоксима бромід (дипироксим).

· Алоксим на I стадії отруєння вводять по 0,075 г через 3 години в добовій дозі 0,15–0,3 г; на I стадії - по 0,15 г через 3 години в перші 12 годин, потім по 0,075 г через 3 години в добовій дозі до 0,9 г; на III стадії - по 0,15 г через 2 години в перші 12 ч, потім по 0,075 г через 2 години в добовій дозі до 1,5 г в/м.

· При його відсутності використовують тримедоксима бромид (дипироксим) і ізонітрозин. На I стадії -дипироксим по 0,15–0,3 г в/м 2–3 рази на добу; на II стадії - дипироксим по 0,15–0,3 г через 2 години в добовій дозі 3,6 г в/м, ізонітрозин по 1,2 г 1–2 раза через 30 хвилин в/м; на III стадії — дипироксим по 0,3 г через 1 ,5 години в/м, ізонітрозин по 1,2 г 3 раза через 30 хвилин в/в.

5. Для купіювання мускариноподібної дії ФОС вводять атропіну сульфат (під шкіру, в/м або в/в). Початкова доза препарату - 1–2 мг. Атропін вводять до зникнення явищ гіперсалівації, бронхореї, гіпергідрозу, брадикардії і до появи симптомів атропінізації: розширення зіниць, сухість шкіри, зникнення салівації і бронхореї, тахикардії. Загальна доза атропіну пацієтам на I стадії до 5 мг, на II - до 20 мг, на III - до 50 мг. В зв'язку з цим на ранньому етапі використання екстракорпоральних методів детоксикації можуть розвиватися явища переатропінізації з розвитком важкого атропінового делірію. Тому при відсутності явищ мускариноподібної дії ФОС після проведення сеансів екстракорпоральної детоксикації необхідність уведення атропіну відпадає.

6. Екстракорпоральні методи детоксикації - гемосорбція, гемодіаліз, гемофільтрація мають выражену детоксикаційну дію на ранніх етапах отруєння.

7. Симптоматична терапія направлена на усунення гіповолемії і боротьбу з шоком. Для цього використовують розчини кристалоїдів, декстранів, при необхідності в комбінації з кортикостероїдами і симпатоміметиками. Для усунення судом використовують бензодіазепіни і барбітурати. З метою профілактики і усунення гнійно-запалювальних ускладнень використовують антибіотики широкого спектру дії. Донорство ацетілхолінестерази - пряме переливання крові. Для профілактики ураження нервової системи - великі дози аденозинтрифосфорної кислоти, вітамінотерапія.

ХІНІН

Клініка:Дистрофія зорового нерву: неясність видіння, сліпота. Пригнічення мембранної провідності для кишечного тракту. Погіршення деполяризації і провідності серця. Політопні екстрасистоли, уповільнення внутрішньошлуночкової провідності. Клоніко-тонічні судоми.

Лікування:

· 5% розчин унітіолу 5-10 мл в/м повторно до 50-60 мл/добу для зниження кардіотоксичного ефекту.

· 2,5% розчин тіотриазоліну в/в до 10 мл/ добу.

· Глюкозо-інсулін-калієва суміш для заглушення ектопічного ритму, порушення провідності.

· Гемосорбція.

· При амбліопії - люмбальна пункція, 3 мл 5 % розчину вітаміну В₁ в/в; 10 мл 1 % нікотинової кислоти.

МЕТАНОЛ (МЕТИЛОВИЙ СПИРТ)

Клініка:головний біль, задишка - повітряний голод, почуття тяжкості в голові, очах, груди, невпевнена хода, нудота, блювота, часто навіть від кожного глотку води, спрага, порушення зору, ністагм. Може наступити повна сліпота – завжди на оба ока. Зіниці розширені. Збудження і рухоме занепокоєння, що виникають спочатку пізніше змінюються с.онливістю

Ліування:

1. Повний спокій, тепло, затемнення поміщення;

2. Промивання шлунку великою кількістю теплої води, 0,05% розчин калію перманганату, 4% розчин натрію гідрокарбонату;

3. Ведення конкурентного антидота - етанолу, підтримувати його концентрацію в крові у межах 0,7-1%. Дати випити 100мл 30% етанолу і повторно через кожні 2 години по 50 мл до 6 раз на добу;

4. Сольове проносне per os (після промивання шлунку через зонд ввести 30 г магнію сульфату і 20 г магнію оксиду, розчинених в 150-200 мл води);

5. Велика кількість лужних розчинів. В/в 250-400 мл (до 1000мл) 4% свіжого розчину натрію гідрокарбонату (під контролем pH сечі).

Антидотами, що відновлюють функціональні порушення, викликані метанолом, являються коразол, пентетразол (по 1-1,5 мл 10% розчину під шкіру або в/м), ціанокобаламін (250-500 мкг в/м), тіаміну бромид (1-1,5 мл 5% розчину під шкіру або у вигляді коктейлів з глюкозой), піридоксин (2 мл 2,5% розчину в/м).

ЕТАНОЛ (СПИРТ ЕТИЛОВИЙ)

Кліника:непритомний або полунепритомний стан, втрата чутливості, хитка хода, запах спирту з рота. Блювота, алкогольний запах блювотних мас. Можливі аспіраційно-обтураційні явища, бронхорея, галюцинації. Спочатку звуження, а потім розширення зіниць. Температура тіла знижена. Іноді колаптоїдний стан, спад серцевої діяльності, частий пульс, падіння артеріального тиску.

Лікування:

1. Винести на свіже повітря. Повний спокій. Забезпечити прохідність дихальних шляхів (інтубація трахеї при комі).

2. Промити шлунок великою кількістю теплої води з додаванням слабого розчину калію перманганату або активованого вугілля (2 столові ложки на 1 л води). Наприкінці через зонд ввести проносне – 30 г магнію сульфату, розчиненого в 100 мл води.

3. Ввести антидоти, що відновлюють порушені алкоголем функції організму і зменшують інтоксикацію.

4. Коразол, пентатразол 1-1,5 мл 10% розчину під шкіру або в/м.

5. Первитин (метамфетамин) – 0,003 г в таблетках або фенамин (амфетаміну сульфату) 1 мл 2% розчину під шкуру.

6. Холіну нітрат разом з фолієвою кислотою, піридоксин 1-2 мл 2,5% розчину в/м.

7. Ціанокобаламін -250-500 мкг в/м.

8. Тіаміну бромід – 1-2 мл 5% розчину під шкіру або в/м.

9. 3% водний розчин амоніаку до носу. Його ж per os 5-8 крапель на мензурку води.

10. В важких випадках ввести строфантин (0,5 мл 0,05% розчину в 40-50 мл 10% розчину глюкози, повільно або в 500 мл ізотонічного розчину натрію хлориду крапельно).

11. Детоксикаційна терапія - форсований діурез - в/в крапельно ввести:

2-2,5 л ізотонічного розчину натрію хлориду або його суміш з 5% розчином глюкози, 40-160 мг фуросеміду (лазикс), 500-1000 мл 4% розчину натрію гідрокарбонату.