Порядок та стадії здійснення наукового дослідження

НД від творчого задуму до завершального оформлення від­повідної наукової праці має неповторну специфіку, хоч процес виконання його характеризується загальними особливостями, які охоплюють універсальні логічно послідовні стадії (етапи).

Науковці по-різному підходять до визначення етапів НДР. Однак в основу їх тлумачень покладена логіка НД, уперше сформульована французьким філософом, математиком Р. Декартом у праці "Міркування про метод". У ній учений подає чотири простих і надійних, на його думку, правила для розуму, що на­ближають його до науки:

1. Ніколи не вважати істиною те, що неможливо визнати очевидним.

2. Кожну досліджувану річ поділити на стільки частин, скільки потрібно, щоб краще її вивчити.

3. Вибудувати свої думки у певному порядку, починаючи з найпростіших елементів і завершуючи пізнання найскладнішим.

4. Робити вичерпні переліки і всеохоплюючі огляди, щоб мати впевненість, що нічого не пропущено.

Правила Декарта відповідають таким логічним операціям: аналіз, синтез, визначення, нумерація (перелік).

Наукове дослідження - це складний процес виробництва нових знань.

Вчений А.С. Філіпенко визначає такі стадії НД:

1) опрацювання літератури (ознайомлення з іншими НД за обраною темою);

2) формування гіпотез (з'ясування того, що буде перевірятися);

3) вибір методів дослідження (вибір необхідної кількості мето­дів дослідження);

4) проведення дослідження (збір даних, занотування інформа­ції);

5) інтерпретація результатів (оцінка значення зібраних даних);

6) оприлюднення результатів НД (оцінка їх значущості, співвід­несення їх з попередніми результатами).

Науково-дослідний процес (НДП) - це сукупність організа­ційних, методичних і технічних прийомів, здійснюваних за допомогою певних процедур.

Науковець О.В. Крушельницька виділяє три етапи НДП:

1) аналіз сучасного стану проблеми, техніко-економічного обґрунтування теми, складання методики НДП, робочого плану тощо;

2) проведення теоретичних та експериментальних досліджень, формування висновків, рекомендацій;

За М.Т. Білухою, НДП складається з таких стадій: органі­заційної, дослідної та узагальнення, апробації і реалізації результатів дослідження.

На організаційній стадіївивчається стан об'єкта дослідження виконується організаційно-методична підготовка дослідження. Вивчення стану об'єкта дослідження передбачає:

• конкретизацію теми: визначення місця теми у науковій проблемі та вибір і обґрунтування об'єкта дослідження.

• попереднє визначення теоретичних посилок дослідження те­ми: встановлення повноти висвітлення її у раніше виконаних дослідженнях, обґрунтування наукової новизни і необхідності подальшого вивчення, виходячи із народногосподарської потреби у цих знаннях.

Визначення теоретичних посилок теми дає змогу встановити її зв'язок з тенденціями розвитку досліджуваного об'єкта і загальними закономірностями економічної науки.

Вивчення історії питання і сучасного стану проблеми дає змогу уникнути дублювання дослідження, помилок інших дослідників, а також використати їх знання та досвід.

Збирання, відбирання та вивчення інформації здійснюється, як правило, за літературними джерелами, які відображають стан теми дослідження, звітами науково-дослідних, проектних і технологічних організацій, а також за економічними показниками діяльності підприємств і корпорацій, які містяться у бухгалтерському обліку, звітності, нормативно-плановій, договірній і комерційній документації.

Висування та обґрунтування гіпотез завершує вивчення теоретичних посилок досліджуваної теми. На цьому етапі аналізується сучасний стан проблеми, окреслюється коло питань, що залишилися недослідженими, але мають певне значення для розвитку економічної науки.

Організаційно-методична підготовка передбачає:

Ø розробку програми дослідження;

Ø розробку техніко-економічного обґрунтування;

Ø розробку плану дослідження теми;

Ø розробку методики дослідження;

Ø розробку робочого плану.

У програмі зазначається дослідник-виконавець (відділ, лабораторія, кафедра), замовник теми, завдання, зміст і методи дослідження, очікуваний результат.

Техніко-економічне обґрунтування (ТЕО) НДР містить найме­нування теми й проблеми, до якої вона включена, дані про замовника, наукового керівника, підстави для виконання і класифікацію НДР (теоретичну, пошукову, прикладну, конструкторську розробку), кошторисну вартість і термін виконання, місце і час можливого впровадження.

ТЕО відображає найважливіші показники НДР, які дають змогу на стадії підготовки дослідження визначити народногос­подарську значущість теми і її кінцеву мету, науково-технічну і практичну цінність, розрахунковий економічний ефект від мож­ливого впровадження результатів дослідження.

План дослідження теми складається зі вступу, розділів, глав і параграфів, які мають змістовий заголовок і висновок.

Методика дослідження характеризує методи і прийоми, які передбачається застосувати під час виконання робіт з конкретної теми, висуваються гіпотези дослідження та їх доведення.

Робочий план складається відповідно до програми та плану дослідження теми, де відображають календарні терміни початку і завершення робіт за етапами, вартість робіт і питомий відсоток їх у повній сумі витрат. Крім того, у плані вказують виконавців кожного етапу роботи.

На організаційній стадії здійснюється також робота зі створення умов, необхідних для виконання досліджень. Водночас вирішується питання матеріально-технічної бази - забезпечення обчислювальною технікою, інвентарем. Дослідник формує робо­чу картотеку літературних джерел за профілем теми, що розробляється, а також законодавчих та нормативно-правових актів.

Дослідна стадіяНДП включає:

• створення нової інформації і перетворення її із застосуван­ням комп'ютерних-технологій, теоретичних і конкретно-нау­кових (емпіричних) методів у інформаційні сукупності від­повідно до програми дослідження теми конкретної еконо­міки;

• виконання дослідження із застосуванням теоретичних та емпіричних методів.

Створення нової інформаціїполягаєу:

• проведенні спостережень і виборі оціночних критеріїв досліджуваних економічних процесів;

• збереженні та групуванні інформації.

Паралельно передбачається вивчення технологічних процесів, застосування прогресивних засобів виробництва (автоматизова­них ліній, верстатів із програмним управлінням та ін.), еконо­мічних видів сировини, використання досягнень технічного прог­ресу в управлінні виробництвом, упровадження новітніх методів і технічних засобів у плануванні, обліку і контролі виробничої і фінансово-господарської діяльності підприємств, корпорацій, га­лузі. Це дає змогу виявити позитивні і негативні фактори, що впливають на функціонування об’єкта дослідження, і визначити, якими критеріями їх вимірювати.

Для характеристики досліджуваних процесів, виявлення зако­номірності і тенденцій їх розвитку збирають і групують інформа­цію для наступного перетворення її відповідно до мети дослі­дження.

Перетворення інформації на ПЕОМ проводиться згідно з методикою дослідження. Для цього використовують ділові (конторські) і професійні ПЕОМ.

Ділові - призначені для обробки економічної інформації та розв'язання задач з підготовки та складання документів, редагування й оформлення текстів, ведення баз даних та ділового листування, розрахунків і обчислення показників господарської діяльності суб'єктів підприємницької діяльності, складання таблиць, графіків.

Професійні - використовуються у НД для розв'язання задач із застосуванням економіко-математичних методів, а також для збирання інформації.

Після створення перетвореної на ПЕОМ інформації вико­нуються дослідження із застосуванням теоретичних і емпіричних методів, що включають такі етапи:

• доведення гіпотез - приведення зібраної інформації у систему, яка підтверджує наукове передбачення, поставлене для дослідження, або спростовує його, у зв'язку з чим виникають нові робочі гіпотези, яким дослідник повинен дати оцінку;

• формулювання висновків і рекомендацій - попереднє узагаль­нення результатів доведення гіпотез, вибір методів пере­вірки достовірності й обґрунтованості цих результатів;

• науковий експеримент - перевірку попередніх результатів дослідження способом їх апробації у конкретних виро­бничих умовах або їх моделюванням у лабораторних умовах з використанням ПЕОМ;

• коригування попередніх висновків і результатів досліджень - внесення виправлень до попередньо сформованих висновків і рекомендацій на основі системи доказів відповідно до результатів проведеного експерименту;

• оприлюднення проміжних висновків і пропозицій - повідом­лення, доповіді на семінарах та конференціях, публікація статей за наслідками дослідження окремих питань, розділів.

Безпосереднє дослідження в сучасних умовах і на перспективу має виконуватися зшироким застосуванням ПЕОМ для вирішен­ня інтелектуальних завдань досліджень. Використання ПЕОМ на дослідній стадії проводиться способом діалогового спілкування.

Для того щоб мова спілкування була зрозумілою досліднику і ПЕОМ, вони повинні мати спільний тезаурус (терміни, поняття та їх застосування). Чим ширший і різноманітніший тезаурус, тим вищий рівень інтелекту спілкування, але разом з тим підвищуються вимоги доскладності програмного забезпечення та параметрів ПЕОМ (розрядності, швидкості, місткостей оперативного запам'ятовуючого пристрою та зовнішньої пам'яті).

Стадія узагальнення, апробації і реалізації результатів дослідженнявключає два етапи:

Узагальнення й апробація результатів дослідження перед­бачає:

• узагальнення результатів дослідження у звітах, монографіях, наукових статтях, дисертаціях та ін.;

• обговорення результатів дослідження у наукових колективах;

• рецензування й експертизу.

Реалізація результатів дослідження передбачає:

• дослідне впровадження;

• коригування й доопрацювання результатів дослідження ;

• реалізацію висновків і пропозицій.

Реалізація результатів дослідження здійснюється дослідним впровадженням їх у практику за участю замовника теми. Водночас виявляються недоробки, які потім усуваються дослідником, коригується звіт про НДР, дисертація, оприлюднюються кінцеві результати дослідження. Реалізація результатів дослідження завершується складанням акта впровадження результатів НД за участю представників дослідника і замовника, а також здійсненням авторського нагляду за виробничим впровадженням результатів науково-технічних досліджень.

Отже, уміння правильно провести НД, яке б відповідало сучас­ним умовам, - справа відповідальна і складна, яка вимагає високої компетенції виконавців, а також: ефективного володіння методикою здійснення НДП, результатом якого є не лише здобуття знань, а й використання цих знань у виробництві і в практичних цілях.