Глобалізація світової економіки та її вплив на соціально-трудову сферу.

Глобалізація- категорія, яка відображає процес обміну товарами, послугами, капіталом та робочою силою, що виходить за межі державних кордонів і з 60 років XX ст. набуває форм постійного й неухильно зростаючого міжнародного переплетіння національних економік. Характерним її проявом є залежність темпів зростання світової торгівлі та валового внутрішнього продукту в усіх розвинутих країнах.

За оцінками як західних, так і вітчизняних економістів, в умовах глобалізації та технічної революції дедалі актуальнішою стає проблема скорочення попиту на некваліфіковану робочу силу. Становлення постіндустріальної, інформаційної економічної сис­теми призвело і продовжує призводити до «відторгнення» знач­ної частки робочої сили, що є некваліфікованою чи отримала кваліфікацію, на яку немає попиту, і нездатної до перенавчання.

Основним недоліком глобалізації є те, що вона не здатна створювати нові робочі місця. Слід наголосити, що негативні наслідки глобалізації у сфері праці відчувають не лише країни, що розвиваються. Не є винят­ком погіршення ситуації в певних сегментах ринку праці і в краї­нах з розвинутою ринковою економікою. Але в гло­балізації є і позитивний бік: відкрита економіка, можливість розши­рення обміну інформацією та засобами комунікації, забезпечення культурного співробітництва.

Під впливом глобалізації дедалі більше розширюються можливості перенесення виробництва, а разом з ним — і робочих місць, — до інших країн, і передусім до країн з дешевшою робочою силою.

Вплив процесів глобалізації на стан ринку праці наглядно простежується на прикладі нашої країни, де реальністю є вимивання з національного ринка праці ро­бочих місць з високою «освітньою місткістю», що погіршують професійну структуру зайнятості країни.

Неоднозначним є вплив процесів глобалізації на ситуацію у сфері доходів працівників. Результати останніх досліджень свід­чать про різке збільшення прибутковості найбільших міжнарод­них корпорацій та поляризацію в рівні доходів найвищої управ­лінської ланки й рядових працівників цих компаній.

Розглядаючи вплив глобалізації на соціально-трудову сферу, можна сказати, що для сучасного етапу функ­ціонування світової економіки характерним є підвищення впливу ТНК на формування світогосподарських зв'язків та моделей еко­номічного розвитку. Нині ТНК контролюють близько 40 % світо­вих засобів виробництва й 75 % світової торгівлі товарами та по­слугами.