Умови i охорона працi як напрями монiторингу соц.-трудовоi сфери.

Умови працi — це сукупнiсть взаeмозв'язаних виробничих, санi­тарно-гiгieнiчних, психофiзiологiчних, естетичних i соцiальних факторiв конкретноi працi, обумовлених рiвнем розвитку продуктивних сил суспiльства, якi визначають стан виробничого сере­довища та впливають на здоров'я i працездатнiсть людини.Класифiкацiя умов працi:

Умови працi:: Виробничi; Санiтарно-гiгieнiчнi; Психофiзiологiчнi; Естетичнi

; Соцiальнi;→Вони влiяють на “Органiзм людини”→ Працездатнiсть; Функцiональний стан людини та ii працездатнiсть; Настрiй людини та ii ставлення до виконуваноi роботи;

Вiдповiдно до рекомендацiй МОП визначають такi основнi фак­тори виробничого середовища, що впливають на працездатнiсть людини в процесi виробництва: фiзичне зусилля (перемiщення вантажiв, зусилля); нервове напруження (складнiсть розрахункiв, особливi вимоги до якостi продукцii); робоче положення (положення тiла людини i його органiв вiднос­но засобiв виробництва); монотоннiсть роботи (багаторазове повторення одноманiтних, короткочасних операцiй); температура, вологiсть, теплове випромiнювання в робочiй зонi (градуси за Цельсieм, вiдсоток вологостi, калорii на 1см2 за хвилину); забруднення повiтря (вмiст домiшок в 1м3 або лiтрi повiтря i iх вплив на органiзм людини); виробничий шум (частота шуму в герцах, сила шуму в децибе­лах); вiбрацiя, обертання, поштовхи (амплiтуда на хвилину, градуси i кiлькiсть обертiв або поштовхiв за хвилину); освiтленiсть у робочiй зонi (в люксах). На працездатнiсть людини також впливають особистiснi факто­ри: ii настрiй, ставлення до працi, стан здоров'я та iн. Умови працi визначаються певними критерiями факторiв вироб­ничого середовища i трудового процесу. В сучасних умовах господарювання все бiльшого значення на­буваe проблема полiпшення умов працi не за рахунок компенсац­iйних виплат, а шляхом впровадження новоi технiки,

132. Доходи i рiвень життя населення як складовi монiторингу соц.-трудовоi сфери.

Доходи населення — це сукупнiсть коштiв i витрат у натуральному виразi для пiдтримання фiзичного, морального, економiчного й iнтелектуального стану людини. Розрiзняють грошовi i натуральнi доходи. Формування грошових доходiв здiйснюeться за рахунок оплати працi працiвникiв, виплат iз соцiальних фондiв (соцiальних трансфертiв), пiдприeмницьких доходiв, доходiв вiд власностi, доходiв вiд особистого пiдсобного господарства та iндивiдуальноi трудовоi дiяльностi, iнших доходiв (алiментiв, гонорарiв, благодiйноi допомоги тощо)

У сучасних умовах в нашiй краiнi виникаe додаткове джерело доходiв працiвникiв, зайнятих у суспiльному виробництвi, це прибуток. За рахунок чистого прибутку здiйснюються такi види доходiв, як доходи вiд iнвестицiй, iнновацiй, дивiденди, доходи монополiй, соцiальнi виплати i пiльги тощо. Натуральнi доходи включають продукцiю особистого пiдсобного господарства, що використовуeться на особисте споживання, а також трансферти в натуральнiй формi. Вiдповiдно до конвенцiй Мiжнародноi органiзацii працi (МОП) кожна людина маe право на такий життeвий рiвень (включаючи iжу. одяг, житло, медичний догляд, соцiальне обслуговування), який необхiдний для пiдтримання здоров'я i добробуту ii самоi та ii сiм'i, а також право на забезпечення у разi безробiття, iнвалiдностi тощо. Пiдвищення рiвня життя сприяe полiпшенню якостi життя, тобто умов iснування людини.