Сегментація ринку праці

Сегментація ринку праці — це поділ працівників і робочих місць на замкнуті сектори, зони, які обмежують мобільність ро­бочої сили своїми рамками.

Ознаками сегментації можуть бути: • територіальне положення — регіон, місто, район тощо; • демографічні характеристики — статево-віковий і сімейний склад населення;

• соціально-економічні характеристики — рівень освіти, про-фесійно-кваліфікаційний склад працівників, стаж роботи тощо;• економічні критерії — розподіл покупців за формами влас­ності, за їхнім фінансовим станом; розподіл продавців за рівнем матеріальної забезпеченості та ін.;- психографічні показники — особисті якості працівників, їх належність до певних верств і прошарків суспільства тощо;- поведінкові характеристики — мотивація зайнятості та ін. Великого значення набуває створення сегментів для тих, хто особливо потребує соціальної підтримки з боку держави. Це такі малоконкурентоспроможні групи осіб, яким потрібна робота: мо­лодь, котра досягла працездатного віку, працівники похилого ві­ку, інваліди, жінки з дітьми.

Сегментація ринку праці передбачає поділ ринку праці на дві частини: первинний і вторинний ринки праці.

Первинний ринок характеризується тим, що на ньому присут­ні «хороші роботи». Ознаками цього ринку є:

♦ стабільність зайнятості і надійності становища працівника;

♦ високий рівень заробітної плати;

♦ використання прогресивних технологій, що потребують ви­сокої кваліфікації працівників. Вторинний ринок праці — це ринок, на якому присутні «пога­ні роботи», що характеризуються ознаками, прямо протилежними первинним ринкам праці. Ознаками вторинного ринку є: — велика плинність кадрів і нестабільна зайнятість; - Все короче навпаки!!!!