Гуманізація праці

Гуманізація праці – зміна форм організації праці, спрямована на збагачення їх змісту. Кінцева мета Г.п. — пом’якшити протиріччя між очікуваннями, що зросли, особливо у молоді, в сфері праці (внаслідок підвищення загального рівня утворення, розвитку засобів масової комунікації, руйнування патріархальної структури родини і т.д.) і змістом виконуваної праці, обмеженої рамками передбачуваних дій і позбавленої творчої самостійності. Мотиви, що викликають задоволеність працею: зміст праці; можливість професійного росту; використання здібностей; автономність; відповідальність; завершеність роботи; визнання

Гуманізація праці орієнтована на створення більш людяних умов праці. До методів гуманізації праці відносять:+ пристосування виробництва до людини (а не навпаки, як це має місце у сучасних умовах);+ збагачення змісту праці; чергування робіт, які виконуються; поширення трудових функцій;+ відповідність кваліфікації працівників складності виконуємих робіт;+ підвищення престижності праці, її відповідальності, самостійності;+ активна участь у вирішенні виробничих завдань, поширення “виробничої демократії”, перехід від жорстких форм управління до гнучких, колективних форм;+ створення можливостей збереження розвитку, самоудосконалення особистості працівника.+інші.