Управління суспільною працею

Праця припускає певну суспільну форму, тому що завжди є суспільним процесом. Суспільна праця -це відношення окремих індивідів колективів одне до одного: у процесі виробництва, певна форма у суспільному зв'язку .

Організація суспільної праці являє собою одну з функцій керування суспільством , а методи, що лежать в основі загальної системи керування суспільним виробництвом, визначають механізм керування працею в масштабі як суспільства , так і конкретних підприємств. Методи й принципи керування обумовлені характером виробничих відносин, відбивають та конкретизують зміст її економічних законів і закономірностей керування . Вони виступають як основні положення й правила, якими керуються органи керування в силу соціально-економічних умов, що склалися в суспільстві .

За допомогою системи заходів законодавчого, виконавчого й контролюючого характеру держава здійснює керування економікою і її регулювання. Керування суспільною працею є складовою частиною процесу відтворення. Воно вирішує завдання стимулювання економічного росту, регулювання зайнятості, зменшення нерівності в розподілі доходів . Свої функції держава виконує, застосовуючи різні методи впливу на економіку, які міняються залежно від економічних завдань, матеріальних можливостей держави, накопиченого досвіду регулювання.