Правила приймання та виконання команд для підготовки і ведення вогню

Старший офіцер батареї приймає та записує всі команди, що подаються на вогневу позицію. Команди, що стосуються підготовки вогню гармати, передає без змін.

Команди, що стосуються визначення установок для відкриття вогню по цілях (координати, висоту, розміри цілей), передає обчислювачу, який розраховує установки для стрільби.

Радіотелефоністи приймають, повторюють, записують до бланку всі команди та доповіді старшого офіцера батареї. Прийняті команди радіотелефоністи доповідають старшому офіцеру батареї.

Командири гармат повторюють та записують усі команди старшого офіцера батареї.

За наявності технічних засобів зв’язку з командирами гармат команди старшого офіцера батареї, які стосуються всієї батареї, повторює тільки командир основної гармати, а решта підтверджує: “Перша, так“, “Шоста, так” і т.д.

Команди, що стосуються тільки певного взводу (гармати), повторює командир цього взводу (гармати).

За командою, що визначає підрозділ, який залучається до ведення вогню, якщо обслуга перебуває в укритті, старший офіцер батареї командує: “Обслуга, до гармат“, ”Обслуга такого-то взводу, до гармат“, “Обслуга такої-то, до гармати”, “Обслуга, по місцях” (для обслуги самохідних гармат).

Після отримання команди, в якій вказана батарея, що залучається до ведення вогню або циркулярний позивний у радіомережі начальника штабу дивізіону і попередньої команди: ”Стій”, старший офіцер батареї подає команду: “Стріляти батареї”.

Якщо до виконання вогневого завдання залучають один взвод (одну гармату), старший офіцер батареї подає команду: ”Стріляти такому-то взводу”, (”Стріляти такій-то”).

За командою “Увага“ старший офіцер батареї записує її та діє у відповідності до прийнятої команди.

При підготовці до ведення вогню по неплановій цілі за командою: “Ціль така-то, ікс..., ігрек..., висота...” або “Батарейний (дивізіонний, груповий і т.д.)”, або “Репер такий-то, ціль така-то”, обчислювач батареї визначає топографічну дальність до цілі і доповідає її старшому офіцеру батареї. Старший офіцер батареї вибирає і передає командирам гармат у команді: снаряд, вид підривника, його установку (осколковий, фугасний) і відповідний до цієї дальності заряд (якщо він не був вказаний або не визначений раніше).

Обчислювач розраховує установки для стрільби по центру цілі (ділянці, точці зустрічі), записує їх у таблицю розрахованих установок для стрільби батареї і доповідає старшому офіцеру батареї. Старший офіцер батареї передає у команді установку прицілу, підривника (трубки), рівня, доворот від основного напрямку і доповідає обчислені дані на пункт управління вогнем дивізіону (при веденні вогню у складі дивізіону, якщо дані розраховуються на вогневій позиції або не працює апаратура передачі даних); коефіцієнт віддалення, крок кутоміра та положення батареї відносно командно-спостережного пункту доповідає командиру батареї .

При поправці на зміщення 5-00 та більше доповідає дальність до цілі топографічну і поправку на зміщення.

Коректури зазвичай визначаються на вогневій позиції. У цьому випадку після отримання від командира батареї (дивізіону) результатів спостереження (засічок) розривів і виконавчої команди старший офіцер батареї ставить завдання обчислювачу на визначення коректур або визначає їх особисто за допомогою ПРК (розрахунковим способом) і подає команду командирам гармат, наприклад: “Приціл (рівень) більше (менше) стільки-то, лівіше (правіше) стільки-то”.

Старший офіцер реактивної батареї вводить поправку на вітер у межах активної ділянки траєкторії. Порядок визначення і врахування цих поправок, а також графіки для визначення поправок на приземний вітер наведено у додатку Г.

При веденні вогню в складі дивізіону по команді “Приціл стільки-то, стрибок такий-то“ або “Шкалою“ старший офіцер батареї розраховує приціли і доводить їх до командирів гармат у відповідній послідовності (табл. 4.1; 4.2).

Таблиця 4.1 – Послідовність зміни установок прицілу під час стрільби дивізіоном по одній цілі батареями внакладку

Примітки:

1. П - обчислена по цілі (центру цілі) установка прицілу;

2. DП - величина стрибка прицілу.

Таблиця 4.2 – Установка прицілу для батарей під час стрільби шкалою

Примітки:

1. П - обчислена по цілі (центру цілі) установка прицілу;

2. DПш - величина шкали.

3. Під час ведення вогню двома батареями приціл призначають: одній батареї П + DПш/2; другій батареї П - DПш/2

За розрахованим прицілом (дальністю) старший офіцер батареї визначає установку підривника (трубки), вводить необхідні поправки і подає команду: “Підривник (трубка) стільки-то”.

За командою, що визначає розміри цілі “Стільки-то на стільки”, старший офіцер батареї визначає інтервал віяла по ширині цілі у поділках кутоміра або отримує його з команди: “Віяло стільки-то”.

Після розрахунку значення величини переходу від паралельного віяла до віяла іншого виду (додаток Ф) передає команду командирам гармат: “Розділити вогонь від такої-то у стільки-то”, або “З’єднати вогонь до такої-то у стільки-то”.

Командири гармат перемножують отримане значення величини переходу від паралельного віяла на кількість інтервалів від гармати, указаної у команді старшого офіцера батареї, і додають отримані значення (із своїм знаком) до кутоміра по цілі.

Приклад 1 На вогневій позиції батарея 122-мм гаубиць Д-30, інтервали між гарматами (І_n,m) 30м, основна гармата – третя.

Команда командира батареї: ”ОФ, підр. оск., заряд другий, шкала тисячних, приціл 208, ..., віяло 0-08, ...”.

Дії старшого офіцера батареї:

– по ТС визначає дальність (Д_стр), що відповідає прицілу 208 для заряду 2-го:

Д_стр = 5000м;

– визначає інтервал паралельного віяла у поділках кутоміра (І_в,п):

І_в,п = І_n,m /0,001Д_стр = 30/5 = 0-06;

– визначає різницю інтервалів віяла по ширині цілі (І_в.ц) та паралельного віяла:

±DІ = І_в.ц - І_в,п = 0-08 - 0-06 = + 0-021)

і подає команду: “... Розділити вогонь від третьої у 0-02...”.

Приклад 2На вогневій позиції батарея 122-мм гаубиць Д-30, гармати розташовані розосереджено.

Команда командира батареї: “... Віяло 0-06...”.

Команда старшого офіцера батареї: “... Розділити вогонь від третьої у 0-06...”.

Приклад 3 На вогневій позиції батарея 122-мм гаубиць Д-30. Кутомір 1-ї гармати, наведеної в основний напрямок стрільби 33-15. Гармати розташовані на однакових інтервалах.

Команда старшого офіцера батареї: “... заряд другий, шкала тисячних, приціл 206, рівень 30-02, ОН правіше 0-52, розділити вогонь від третьої у 0-02 ...”.

Дії командира 1-ї гармати при визначенні кутоміра по цілі (Кут_1-ц):

– визначає попередній кутомір для наведення 1-ї гармати у ціль без урахування віяла по ширині цілі (Кут_1-ц), для чого до основного кутоміра (Кут_1-ОН) додає доворот від основного напрямку (±Δ∂_ОН) зі своїм знаком:

(Кут_1-ц) = 33-15 +(+ 0-52) = 33-67;

– визначає доворот 1-ї гармати для переходу до віяла по ширині цілі, для чого різницю інтервалів віяла (ΔІ_в^ц) перемножує на кількість інтервалів до основної гармати (nI):

Δ∂_(1-з) = 0-02 × 2 = 0-04;

– по заряду та прицілу із таблиці індивідуальних поправок (додаток Е) визначає індивідуальну поправку у кутомір (ΔКут ):

ΔКут = 0;

– визначає кінцевий кутомір 1-ї гармати для наведення у ціль, для чого до попереднього кутоміра (Кут_1-ц) додає доворот 1-ї гармати для переходу до віяла по ширині цілі (D∂_(1-з)) та індивідуальну поправку у кутомір (ΔКут ):

Кут _1-ц = 33-67 + 0-04 + 0 = 33-71;

– подає команду навіднику: “Кутомір по цілі 33-71. Наводити в основну точку наведення” і доповідає старшому офіцеру батареї: “Перша. Кутомір по цілі 33-71”.

За командою “Установок дві” старший офіцер батареї визначає доворот для ведення вогню на другій установці кутоміра, що дорівнює половині інтервалу віяла і після закінчення ведення вогню на першій установці подає команду: “Правіше стільки-то”.

По команді, що стосується найменування (індексу) снаряда, снарядні (у мінометів - установники, у бойових машин – заряджальники) підготовлюють потрібний снаряд (міну); наступні снаряди (міни) підготовлюють у кількості, вказаній у команді.

У систем, які потребують переведення ствола гармати (міномета, пакета бойової машини) у положення, зручне для заряджання, замковий (помічник навідника, навідник) надає стволу (пакету) положення, зручного для заряджання.

По команді, що визначає установку підривника (трубки, радіопідривника), установник повторює команду, знімає запобіжний ковпачок (ковпак), якщо він є, і встановлює установку у відповідності до отриманої команди.

По команді “Підривник осколковий і фугасний” для першої серії швидкого вогню підривники готуються усіма обслугами з установкою на осколкову дію. У подальшому при веденні вогню по даній цілі, установники усіх гармат почергово змінюють установки підривників на фугасну (сповільнену) та осколкову дію.

За командою “Заряд такий-то”:

- біля гармат – навідник повторює: “Заряд такий-то” і встановлює покажчик прицілу проти шкали, що відповідає вказаним у команді снаряду та заряду або проти відповідної шкали (за командою: “Шкала така-то”); при веденні вогню унітарним патроном снарядний передає установнику постріл з зарядом, що відповідає команді; при роздільному заряджанні зарядний повторює: “Заряд такий-то” і підготовлює його згідно з Керівництвом служби; наступні заряди підготовлюють за кількістю призначених пострілів;

- у мінометів – установник навішує відповідну кількість додаткових пучків на трубку стабілізатора міни, стежить за тим, щоб пучки були щільно одягнені, прорізи на кільцях перекривалися і були закріплені шнуром; якщо додаткові пучки були навішені раніше, то за необхідності установник змінює їх кількість; для підготовки значної (великої) кількості мін у навішуванні пучків установнику допомагають номери мінометної обслуги;

- у реактивній артилерії– по команді старшого офіцера батареї “З великим кільцем”або “З малим кільцем” один із призначених номерів обслуги бойової машини за допомогою ключа встановлює необхідне кільце.

По командах, що змінюють снаряд (міну) або заряд, наприклад: “Стій, бетонобійним” або “Стій, заряд четвертий”, навідник переходить на відповідну шкалу прицілу.

По команді: “Приціл такий-то” командир гармати повторює команду, визначає за таблицею індивідуальних поправок гармати сумарні поправки дальності та напрямку (у тому числі на інтервал і уступ гармати відносно основної для побудови віяла скупченого), записує їх до бланку запису стрільби, потім вводить їх в установки рівня (прицілу) і кутоміра.

При веденні вогню снарядами з дистанційним підривником (трубкою) командири гармат додатково визначають поправку в установку підривника (трубки) на уступ і різнобій відносно основної гармати.

Індивідуальні поправки вводять за першою командою і зберігають до кінця ведення вогню по даній цілі (реперу).

По команді “Рівень такий-то” командир гармати повторює установку рівня, вводить до неї сумарну індивідуальну поправку дальності (з урахуванням її знака) і командує навіднику остаточну установку рівня.

По команді “Основний напрямок правіше (лівіше) стільки-то” командир гармати повторює доворот, вводить до нього індивідуальну поправку напрямку, у тому числі і на перехід до віяла по ширині цілі, та командує остаточну установку кутоміра.

Під час ведення вогню по команді: “Правіше (лівіше) стільки-то” командир гармати повторює доворот і розраховує установку кутоміра. Навідник повторює кутомір, установлює його на прицільних пристроях і наводить гармату по точці наведення. Командир гармати перевіряє установку кутоміра, яку встановив навідник.

При перенесенні вогню командир гармати після отримання команди: “Ціль така-то” і т.д., командує установки, які записані по цій цілі, після чого приймає і виконує усі подальші команди; індивідуальні поправки вводить відповідно до прицілу по новій цілі.