Робота на закритій вогневій позиції після доповіді про готовність до ведення вогню

Після доповіді про готовність до ведення вогню старший офіцер батареї зобов’язаний:

- організувати перевірку нульових установок прицілу та нульової лінії прицілювання гармат батареї;

- здійснити контроль точності орієнтування гармат та визначення координат вогневої позиції;

- дати вказівки командирам гармат для розрахунку індивідуальних поправок (додаток Д) та заповнення таблиць індивідуальних поправок (додаток Е) для зарядів, на яких передбачається ведення вогню, перевірити правильність їх розрахунку;

- дати вказівки про подальші заміри температури зарядів, а в реактивних батареях, крім того, напрямку та швидкості вітру на активній ділянці траєкторії;

- підготувати вогневі взводи до виконання планових вогневих завдань;

- організувати безпосередню охорону та самооборону вогневих взводів на позиції, інженерне обладнання і маскування вогневої позиції, захист від зброї масового ураження, високоточної і запалювальної зброї.

Перевірку нульових установок прицілу і нульової лінії прицілювання виконують командири гармат під керівництвом командира вогневого взводу.

При обмеженні часу перевірку нульової лінії прицілювання проводять відмічанням по зрізу ствола.

Якщо відмітка кутоміра і відбивача панорами не відповідають відміткам, які записані, то необхідно дані відмітки встановити на кутомірному кільці, кутомірному барабані і барабані відбивача.

Для контролю точності орієнтування гармат визначають дирекційний кут напрямку, наданого гарматі. Для цього старший офіцер батареї подає команду: ”Батареї (такому-то взводу, такій-то гарматі) відмітитися по гірокомпасу (візиру, бусолі)”.

Визначають дирекційний кут за допомогою гірокомпаса (візира, бусолі) на панораму гармати. Додають до дирекційного кута напрямку на гармату відмітку, яку доповів навідник. Отриманий результат є дирекційним кутом напрямку, наданого гарматі (a_гарм).

Поправка у кутомір (D_кут) для уточнення орієнтування гармати розраховується за формулою:

D_кут = a_он(ц) - a_гарм (4.13)

Якщо помилка перевищує 0-01, то старший офіцер батареї (командир вогневого взводу) подає команду: “Такій-то правіше (лівіше) 0-00, виправити кутомір по цілі такій-то” або “Такій-то правіше (лівіше) 0-00, виправити кутоміри”. Якщо помилка не перевищує 0-01, старший офіцер батареї (командир вогневого взводу) подає команду “Така-то, вірно”, після чого уточнює кутомір (основний кутомір) тих гармат, де знайдені помилки, та вносить виправлення у бланк запису стрільби.

Командири гармат вносять поправки у кутоміри по цілях (в основні кутоміри) і подають команди навідникам: ”Стільки-то, навести в основну (запасну чи нічну) точку наводки”, потім доповідають старшому офіцеру батареї: “Така-то, по основній (запасній, нічній) стільки-то”, “Така-то, готова”.

Контроль точності визначення координат вогневої позиції виконує старший офіцер батареї найбільш точним способом.

Для підготовки вогневих взводів до виконання планових вогневих завдань у відповідності до витягу із таблиці вогню старший офіцер батареї зобов’язаний:

- дати вказівки обчислювачу на визначення установок по планових цілях та складання таблиці розрахованих установок для стрільби батареї (додаток 3 [3]);

- навести гармати батареї (взводу) у першу планову ціль або в одну із ділянок загороджувального вогню;

- перевірити точність розрахованих установок і доповісти їх у штаб дивізіону (якщо установки для стрільби готуються на вогневій позиції батареї);

- записати команди та установки по планових цілях до бланку запису стрільби старшого офіцера батареї (додаток И);

- дати вказівки командирам гармат записати установки по планових цілях до бланку запису стрільби командира гармати (додаток К) та бланку запису розрахованих установок для стрільби гармати (додаток Л);

- за необхідності оформити картку ПЗВ (ВгВ) (додаток М, таблиці М.1; М.2);

- поставити завдання командирам гармат на розкладку боєприпасів по вогневих нальотах (цілях), підготовку їх до стрільби та позначення штабелів боєприпасів табличками вогневих нальотів за наведеним зразком:

- доповісти командиру батареї та на пункт управління вогнем дивізіону про готовність до ведення вогню по планових цілях.

Для організації безпосередньої охорони та самооборони вогневих взводів на вогневій позиції старший офіцер батареї зобов’язаний:

- з’ясувати на місцевості танконебезпечні напрямки;

- вибрати місця для спостережного поста і організувати на ньому спостереження;

- за необхідності (вночі, в умовах обмеженої видимості) організувати патрулювання на підступах до вогневої позиції;

- намітити та обладнати поблизу гарматних окопів місця для протитанкової зброї, майданчики для гармат, сектори обстрілу для відбиття атаки танків і мотопіхоти противника; провести заходи маскування;

- встановити чергування командирів гармат на вогневій позиції і номерів при гарматах, а також чергування водіїв у місцях розташування засобів тяги та перевірити знання черговими сигналів, що подаються зі спостережного поста;

- встановити порядок дій особового складу вогневих взводів та відділень тяги (машин підвозу боєприпасів) при відбитті атаки танків, мотопіхоти і вертольотів противника;

- скласти схему безпосередньої охорони та самооборони вогневих взводів на вогневій позиції (додаток Н);

- перевірити готовність вогневих взводів до виконання завдань щодо самооборони та розроблення карток вогню гармат (додаток П);

- управляти діями особового складу при відбитті атаки танків і мотопіхоти противника;

- намітити місця для установлення мінного поля;

Варіант розпорядження старшого офіцера батареї з організації безпосередньої охорони та самооборони наведено у пункті 1 додатку Р.

При організації інженерного обладнання та маскування вогневої позиції старший офіцер батареї:

- уточнює обсяг робіт, послідовність їх виконання, визначає потребу у силах та засобах;

- ставить завдання особовому складу.

Інженерне обладнання вогневої позиції виконується так, щоб забезпечувалися постійна бойова готовність і відповідний захист від сучасних засобів ураження.

Варіант розпорядження старшого офіцера батареї з інженерного обладнання та маскування вогневої позиції наведено у пункті 2 додатку Р.

При організації РХБЗ старший офіцер батареї визначає:

- склад спостережного поста, завдання і порядок ведення радіаційної і хімічної розвідки;

- порядок перевірки наявності і справності засобів індивідуального захисту;

- порядок прийняття їжі та відпочинку особового складу в умовах застосування противником ЗМУ;

- порядок маскування вогневої позиції димами;

- порядок дій особового складу при застосуванні противником запалювальної зброї;

- заходи зі спеціальної і часткової обробки;

- сигнали сповіщення і порядок дій особового складу по них.

До відкриття вогню командир гармати зобов’язаний:

- усунути нахил осі цапф люльки:

- керувати обслугою з інженерного обладнання гарматного окопу, погрібця для боєприпасів та укриття для особового складу, їх маскування, а в причіпній артилерії – і при закріпленні гармати;

- оглянути матеріальну частину в обсязі контрольного огляду, перевірити нульові установки прицілу та нульову лінію прицілювання гармати (при відсутності часу дозволяється проводити скорочену перевірку відмічанням головки панорами по дульному зрізу ствола);

- розсортувати та підготувати боєприпаси до стрільби у відповідності до вказівок старшого офіцера батареї (командира вогневого взводу);

- заповнити бланк індивідуальних поправок гармати, бланки запису стрільби командира гармати та розрахованих установок у відповідності до вказівок старшого офіцера батареї;

- підготувати обслугу до стрільби прямою наводкою із зайнятої вогневої позиції;

- скласти картку вогню гармати (додаток П);

- доповісти старшому офіцеру батареї (командиру вогневого взводу) про виконання заходів.

Командири гармат розраховують і доповідають індивідуальні поправки своєї гармати:

- у рівень (приціл) – на різнобій, на уступ та перевищення гармати відносно основної, на невідповідність кута підвищення ствола за прицілом та квадрантом і на відхилення маси снарядів, а для самохідної артилерії – ще й на різницю температури зарядів у боєукладці та на ґрунті;

- у кутомір – на відхилення лінії прицілювання, а також на інтервал відносно основної (якщо інтервали неоднакові або при розосередженому розташуванні гармат);

- в установку підривника (трубки) – на різнобій і на уступ гармати відносно основної.

Командири мінометів і бойових машин розраховують та вводять індивідуальні поправки свого міномета (бойової машини):

- у приціл – на перевищення і уступ відносно основного міномета, на відхилення маси мін, на невідповідність установок прицілу дійсному куту підвищення;

- у кутомір – на відхилення лінії прицілювання, а також інтервал відносно основного (якщо інтервали неоднакові або при розосередженому розташуванні мінометів, БМ).

Порядок розрахунку індивідуальних поправок гармат наведено у додатках Д, Е.

Індивідуальні поправки дозволяється не ураховувати:

- у рівень (приціл) та установку підривника (трубки) на різнобій – якщо різнобій гармати відносно основної не перевищує 0,5% V₀;

- у рівень (приціл) та в установку підривника (трубки) на уступ – при лінійному розташуванні гармат на вогневій позиції;

- у рівень (приціл) на різницю температури зарядів – якщо різниця не перевищує 2º С;

- у рівень (приціл) на перевищення – якщо перевищення гармати відносно основної не більше 0,001Д_т^ц;

- у рівень (приціл) на відхилення маси снарядів – якщо відхилення маси снарядів від нормальної не перевищує двох знаків;

- у рівень (приціл) на невідповідність кута підвищення за прицілом і квадрантом – якщо невідповідність не перевищує 2 тисячних;

- у кутомір на відхилення лінії прицілювання – якщо відхилення не перевищує 3 поділок кутоміра.

При підготовці до ведення вогню вночі на вогневій позиції засвітла виконують такі роботи:

- готують нічні точки наведення (коліматори);

- перевіряють роботу мереж освітлення, підсвічування шкал прицільних пристроїв, підсвічування шкал приладів машини старшого офіцера батареї, візира (бусолі), пристрої підсвічування для роботи установників та заряджальників;

- чітко позначають розсортовані та підготовлені до стрільби боєприпаси;

- освітлювальні снаряди, як правило, зосереджують біля однієї з гармат;

- командири гармат перераховують установки кутоміру по планових цілях відносно нічних точок наведення;

- непотрібне майно та прилади прибирають і складають у машини (тягачі);

- вживають заходів щодо світломаскування.

Варіант розпорядження старшого офіцера батареї на підготовку вогневих взводів до ведення вогню вночі наведено у пункті 3 додатка Р.