ГЛАДЕНьКА (НЕПОСМУГОВАНА) МЯЗОВА ТКАНИНА

Ця тканина входить до складу стінок трубкоподібних органів, а також середніх і великих кровоносних судин, капсул селезінки та лім-фатичних вузлів, шкіри. Походить ця тканина із мезенхіми, тобто має спільне походження із тканинами внутрішнього середовища. Функцію її контролює вегетативна нервова системи, скорочення повільне, але досягає великої сили.

Структурною одиницею є гладенький міоцит — веретеноподібна клітина довжиною від 10 до 500 мкм, діаметром до 15 мкм. У матці, ендокарді, аорті, сечовому міхурі трапляються міоцити з відростками. ядра міоцитів паличкоподібні, лежать у центральній широкій части-ні клітин, містять невелику кількість гетерохроматину, добре помітні одне або два ядерця. Цитоцентр знаходиться біля однієї з поверхонь ядра. Органели загального значення: мітохондрії біля полюсів палич-коподібного ядра, комплекс Гольджі та ендоплазматична сітка і вільні рибосоми. В цитоплазмі міоцитів містяться гранули глікогену — енер-гетичного резерву клітини.

Скорочувальним апаратом міоцита є міофіламенти, які розміщу-ються на периферії клітини і мають поздовжню орієнтацію. Новими цитологічними методами виявлено три різновиди міофіламентів: ак-тинові (тонкі), міозинові (товсті) та середні. Всі вони складаються з скорочувальних білків. Актинових філаментів міститься більше, до їх складу, крім білка актину, входять — тропоміозин, кальдесмон та каль-понін. Вони, крім поздовжнього напрямку, йдуть під кутом до осі кліти-ни, утворюючи об'ємну сітку.

11*

В.П. Новак, Ю.П. Бичков, М.Ю. Пилипенко Цитологія, ггстологгя, ембргологгя

'6 4

Рис. 60. Гістоструктура гладенької м'язової тканини:

А — гладенькі міоцити; Б — поздовжній і В — поперечний розрізи: 1-ядро мі-оцита; 2-ядра фібробласта; 3-пухка сполучна тканина; 4-фібробласти перимі-зія; 5-капіляри; 6-артерія.

Фіксуються актннові міофіламенти до цитолеми або один до одно-го за допомогою електронно-щільних тілець, що складаються із білка а-актину. Завдяки міжмолекулярним взаємодіям з міозином актинові міофіламенти пересуваються назустріч одна одній, тяга передається на цитолему і клітина скорочується. У механізмі скорочення гладеньких міоцитів велику роль відіграє процес фосфорилювання міозину який залежить від концентрації іонів кальцію. В свою чергу, регуляція кон-центрації цих іонів відбувається за допомогою спеціального білка, що

РозділЗ

Загальна гістологія

зв язує кальціи — кальмодулш, якии у комплексі з кальцієм активізує фермент, що фосфорилює міозин. У фосфорильованому стані міозин здатний взаємодіяти з актином.

Плазмолема міоцита формує численні впинання у цитоплазму, які нагадують піноцитозні пухирці, що з'єднуються із саркоплазматичним ретикулумом. Є припущення, що ці пухирці беруть участь в проведен-ні нервових імпульсів до скорочувального апарату міоцита, забезпечу-ючи цим скорочення.

Кожний міоцит оточений їонкою базальною мембраною, до якої прикріплюються колагенові фібрили. У базальній мембрані є отвори, в ділянці яких м'язові клітини з'єднуються одна з одною за допомогою щілинних контактів (нексусів). Навколо м'язових клітин ретикуляр-ні, еластичні й тонкі колагенові волокна утворюють сітку — ендомізій, який поєднує сусідні міоцити. М'язові групи з 10-15 міоцитів у свою чергу об'єднуються у м'язові пласти, між якими розміщується пухка сполучна тканина з кровоносними судинами та нервами (рис. 61).

Рис. 61. Схема будови пласта гладенької м'язової тканини:

1-веретеноподібні гладенькі міоцити; 2-ядро міоцита; 3-пучки міофіламентів; 4-сарколема; 5-ендомізій; 6-нерв; 7-гемокапіляр.

В.П. Новак, Ю.П. Бичков, М.Ю. Пилипенко Цитологія, гістологія, ембріологія

М'язовий пласт забезпечує контакт міоцита з кількома сусідніми, що сприяє швидкому поширенню нервового імпульсу, причому одно-часно скорочується ціла група м'язових клітин.

Скорочується гладенька м'язова тканина ритмічно, повільно, але здатна тривалий час знаходитись у стані скорочення, не втомлюючись при цьому. Повільне скорочення її зумовлене повільним циклом вза-ємодії актину із міозином.