Торговельно-економічні зв'язки

Сильна порізаність берегової лінії східного узбережжя Балканського півострова і західного берега Малої Азії, велика кількість зручних і добре захищених бухт, а також величезна кількість островів в басейні Егейського моря полегшували грекам умови мореплавства і сприяли розвиткові торгівлі. Греки рано звикли не боятися морських подорожей. Плавали вони в Егейському морі, не втрачаючи із виду берега, оскільки острови розташовані не далі ніж 50 км один від одного, а прекрасна видимість в період навігації дозволяла добре розрізняти далекі гори і кручі, що піднімаються з води. Ці умови забезпечували можливість і безпеку подорожей з материкової Греції через острови до узбережжя Малої Азії. Складнішим було плавання до Африки, Італії й Сицилії.

Через Егейській басейн проходив торговий шлях, що пов'язував греків з східними країнами. Проміжними пунктами для кораблів, що йшли на схід, були острови Егейського моря - Кіклади (понад 200 островів), що зводилися паралельними лініями від берегів Аттики й Евбєї на схід, а потім група Спорад (близько 80 островів), прилеглих до берегів Малої Азії.

Особливе значення в житті греків набув як важливий торговий пункт маленький острів Делос, розташований в центрі Кіклад. На ньому знаходилося загальногрецьке святилище бога Аполлона. Серед Спорад велику роль грали острови Родос, Самос, Хіос, Лесбос, Лемнос.

Зручне географічне положення і розвиток ремесел особливо сприяли розповсюдженню торгових зв'язків східних районів Балканської Греції (міста Коринф, Мегари, Афіни) з малоазійськими грецькими містами Іонії (Ефес, Мілет), а також островами Евбея, Егіна, Делос, Самос і Родос. В колонії Північного Причорномор’я шлях йшов через вузьку протоку Геллеспонт (сучасні Дарданелли), що сполучає Егейське море з Пропонтідою (Мармурове море), і через ще більш вузький Босфор, що виходить в Чорне море. Біля входу до Босфору важливим пунктом було грецьке місто Візантій.

На схрещенні торгових шляхів, що йшли з півночі (Балканська Греція) і з сходу (Мала Азія) і пов'язуючих Грецію з Єгиптом і Киренаїкою в Північній Африці, лежав острів Крит. Північний берег острова мав зручні бухти. Північно-східна частина Крита була особливо зручна для виноградарства і садівництва. Хліборобством займалися на родючій Мессарській рівнині, розташованій в центральній частині острова. В родючі райони «Великої Греції» - Південну Італію й Сіцілію - шлях йшов уздовж берегів західного узбережжя Балканського півострова, через острови Іонійського моря (Левкада, Ітака, Кефалленія, Керкіра).

Всі ці чинники, що створили в сукупності унікальну еллінську культуру, були осмислені греками в певній світоглядній системі. Особливе місце в цій системі займав міф - передфілософське художньо-образне пояснення світу природи і місця людини в цьому світі. Грецькі міфи - унікальне явище, без якого неможливо зрозуміти стародавню культуру Еллади, у тому числі її мистецтво й архітектуру^[2].

Рис. 1 - Міф про Геракла. Фрагменти. Грецькі зображення на вазі

Контрольні питання

1. Які етапи пройшла культура Греції в своєму розвитку?

2. Які історичні етапи пройшла грецька архітектура в процесі свого становлення?

3. Як сформувалося населення Греції?

4. Яким є ландшафт Греції?

5. Які були торговельно-економічні зв'язки Стародавньої Греції?

Рис. 2 - Антична Греція

Лекція 2.ГРЕЦЬКА АРХАЇКА.