Результати Ідеального хеджуваннЯ валютними ф’юЧерсами
| Валютний курс (червень) | |||||
$0.5500 | $0.5400 | $0.5300 | ||||
Витрати на придбання DM 500000 (у $) | –275000 | –270000 | –265000 | |||
Ціна купівлі одного контракту | 0.5400 | 0.5400 | 0.5400 | |||
Ціна продажу одного контракту | 0.5500 | 0.5400 | 0.5300 | |||
Зміни в ціні одного контракту (тік) | — | –100 | ||||
Вартість зміни ціни одного контракту (у $) | — | –1250 | ||||
Прибуток (збиток) за ф’ючерсами 4 контракти (у $) | — | –5000 | ||||
Витрати на придбання обладнання (у $) (рядок 1 + рядок 6) | – 270000 | – 270000 | – 270000 | |||
Ефективний валютний курс | 0.5400 | 0.5400 | 0.5400 |
Операція хеджування дозволила американській компанії уникнути валютного ризику, пов’язаного зі зміною курсу німецької марки протягом трьох місяців. Уже в березні при проведенні операції купівлі червневих ф’ючерсів компанія зафіксувала для себе валютний курс на рівні DEM/USD = 0.5400, а отже, і вартість обладнання в доларах — 270000.
Завдяки хеджуванню будь-які зміни у валютному курсі за сумою ф’ючерсної операції та операції купівлі марок на грошовому ринку дають один і той самий результат для компанії. Таке хеджування називається досконалим, або ідеальним, оскільки воно дозволяє повністю уникнути валютного ризику. Але можливість проведення ідеального хеджування є скоріше теоретичною, ніж практичною з ряду об’єктивних причин, розглянутих раніше.
Приклад 8.4. | КОРОТКЕ ХЕДЖУВАННЯ ВАЛЮТНИМИ Ф’ЮЧЕРСАМИ |
Банк, базовою валютою якого є американський долар, має довгу відкриту валютну позицію за фунтами стерлінгів, яка утворилась при наданні кредиту в сумі Ј75000 з 01.07.98 до 15.09.98. За прогнозами банку курс фунта стерлінгів за даний період знизиться, і менеджмент вирішує хеджувати відкриту позицію за допомогою стерлінгово-доларових ф’ючерсних контрактів. 01.07.98 на LIFFE ф’ючерсні контракти на стерлінг-долар котирувались за ціною GBP/USD = 1.6500. Описати операцію хеджування.
Розв’язання
Для повного хеджування валютного ризику банку необхідно продати 3 контракти (75000 : 25000 = 3). Отже, у банку створюється штучна коротка позиція, яка за величиною дорівнює, але за напрямом протилежна балансовій валютній позиції.
15.09.98 банк вирішив закрити ф’ючерсну позицію шляхом купівлі трьох контрактів на курс стерлінг-долар за ціною 1.5900, що склалася на цю дату. За період, протягом якого банк утримував ф’ючерсну позицію відкритою, зміни в ціні одного контракту становили 600 тіків ([1.6500 – 1.5900] · 0,0001).
На LIFFE вартість тіка в стерлінго-доларових контрактах становить 2,50 дол. Отже, від проведення ф’ючерсної операції з трьома контрактами банк одержав прибуток у розмірі 4500 дол. (2,50 · 600 · 3 = 4500).
Але за основною позицією банк зазнав збитків через зниження курсу фунтів стерлінгів у такому самому розмірі. На 01.07.98 вартість Ј75000 у доларовому вираженні становила 123750; на 15.09.98 — 119250 дол. Зниження доларової вартості кредиту становить 4500 дол. (123750 – 119250). Прибуток, одержаний при проведенні ф’ючерсних операцій, дозволив банку компенсувати втрати за основною позицією.
Отже, рішення про хеджування за допомогою валютних ф’ючерсів дозволило банку уникнути валютного ризику. Здійснення ф’ючерсних операцій дало можливість банку зафіксувати ф’ючерсний (майбутній) курс валюти на рівні, що склався на момент продажу контрактів 01.07.98. Але ф’ючерсний ринок не дає змоги зафіксувати спот-курс. Різниця між спот-курсом та ф’ючерсним курсом у момент здійснення ф’ючерсної операції — базис — становить ту величину, на яку ризик не може бути повністю виключений у реальній дійсності. У наведеному прикладі зроблено припущення, що базис дорівнює нулю, а процес хеджування є ідеальним.
Дата добавления: 2017-05-18; просмотров: 326;