Природна вентиляція, область застосування:переваги і недоліки, принципи розрахунку

За типом повітрообміну природну вентиляцію поділяють на загальнообмінну неорганізовану та загальнообмінну організовану, яка базується на аерації.

Загальнообмінна неорганізована природна вентиляція (інфільтрація, або природне провітрювання) – здійснюється зміною повітря у приміщенні через нещільності в огородженнях і елементах будівльних конструкцій, завдяки різниці тиску ззовні й всередині приміщення. Такий повітрообмін залежить від багатьох факторів – сили і напрямку вітру, температури повітря всередині приміщення і ззовні споруди, виду огородження і якості будівельних робіт. Однак інфільтрація спостерігається і в житлових будівлях і може досягати 0,5…0,75 об`єму будівлі за годину, а для промислових підприємств – 1…1,5.

Рис.7.5.а. Схема природної приточно – витяжної вентиляції приміщень.

Для забезпечення постійного повітрообміну за умови підтримки чистоти повітря у приміщенні служить загальнообмінна організована природна вентиляція. Організована, або регульована природна вентиляція може бути канальною та безканальною (аерація).

Канальна природна витяжна вентиляція без організованого припливу чистого повітря використовується в житлових та адміністративних будівлях. Розрахунковий гравітаційний тиск таких систем визначається за температури зовнішнього повітря +5 °С, вважаючи, що все воно використовуюється витяжним каналом, без врахування протидії припливу повітря в будівлю.

Аерація – це загальнообмінна організована керована природна вентиляція приміщення, продить за рахунок різниці гравітаційного тиску зовнішнього та внутрішнього повітря і дії вітру. Повітрообмін у приміщенні забезпечується наявністю отворів в стінах (вікна) та у перекриттях.

Аерацію улаштовують, коли з ії допомогою можуть бути забезпечені нормальні умови повітряного середовища та коли вона доступна за технічними умовами. Норми повітря на людину за природною канальною вентиляцією становлять: 30 м /год – коли об`єм приміщення, що припадає на одну людину менше 20м ; 20 м /год - коли об`єм приміщення, що припадає на одну людину понад 20 м .

Треба зауважити, що позитивною стороною аерації є повірообмін без втрат механічної енергії. До недоліків аерації слід віднести те, що в теплу пору року ефективність аерації може падати за рахунок підвищення температури зовнішнього повітря, і крім того, повітря, яке припливає у приміщення, не проходить попереднього очищення, охолодження тощо.

При проектуванні вентиляційних систем з природним припливом зовнішнього повітря у виробниче приміщення в холодну пору року доцільно передбачити заходи, які запобігають:

- зниженню температури повітря в робочій зоні нижче допустимої норми;

- накопиченню у приміщенні водяної пари;

- конденсації вологи на стінах та металевих поверхнях.

Вилучення забрудненого повітря з приміщень через спеціальні канали здійснюють як під впливом природного його руху внаслідок різниці температур, так і за допомогою дефлекторів.

Дефлектори – це спеціальні пристрої, які використовують для видалення забрудненого або перегрітого повітря із виробничих приміщень, гаражів, депо, побутових приміщень, а також локального повітрообміну.

Ефективність роботи дефлекторів залежить від конструктивних особливостей, розмірів, довжини припливно-витяжних каналів, сили вітру та висоти встановлення дефлктора. Для видалення великої кількості повітря розміри дефлектора повинні бути достатньо великими, або використати декілька малих дефлекторів, рівних за продуктивністю великому.