Пилове забруднення.

Виробничий пил достатньо поширений і шкідливий виробничий фактор. Природний пил знаходиться в повітрі в звичайних умовах мешкання людини в межах концентрацій 0,1 – 0,2 мг/м , в промислових центрах – 0,5 мг/м , а на робочих місцях іноді сягає 100 мг/м . Значення ГДК для нейтрального пилу, що не має отруйних властивостей, дорівнює 100 мг/м .

Основні фізико – хімічні властивості пилу: хімічний склад, дисперсність (ступінь подрібнення), будова частинок, розчинність, щільність, вибуховоздатність, електричні властивості.

Промисловий пил може бути класифікований:

- за походженням – органічний (рослинний, тваринний) і неорганічний (мінеральний, металевий) та змішаний;

- за спобом утворення – дезинтеграційний (подрібнення, різання, шліфування), димовий (сажа та частки речовини, що горить) та конденсаційний (конденсація в повітрі пари розплавлених металів);

- за токсичною дією на організм людини – нейтральні і токсичні.

Дисперсний склад характеризує пилові частки за розміром і значною мірою обумовлює властивості пилу. За дисперсністю пил поділяється на класи:

- крупнодисперсний пил розмір часток більше 50 мкм;

- середньодисперсний пил розмір часток від 50 до 10мкм;

- дрібнодисперсний пил розмір часто менше 10 мкм.

Частки розміром більше 10 мкм потрапляючи до носоглотки, викликають кашель і чхання.Вони видаляються з неї з носовим слизом при кашлі і чханні.

Для організму людини найбільш небезпечний пил з розміром часток 0,015 мкм, тому що погано затримується слизовими оболонками верхніх дихальних шляхів і потрапляє далеко в легеневу тканину.

Має значення форма частинок пилу. Частинки зазубреної «колючої» форми небезпечніші за сферичні, бо подразнюють шкіру, легеневі тканини, даючи змогу потрапляти в організм інфекційним мікроорганізмам. Це призводить до атрофічних, гіпертрофічних, гнійних, виразкових та інших змін слизових оболонок, бронхів, легень, шкіри, веде до катару верхніх дихальних шляхів, виразковому захворюванню носової перетинки, бронхіту, кон’юктивіту, дерматиту та інше.

Високі концентрації пилу властиві гірничодобувній промисловості, машинобудуванню, металургії, текстильній промисловості, сільскому господарству. Пил може здійснювати на людину фіброгенну дію, при котрій в легенях відбувається розростання з’єднувальних тканин, що порушує нормальну будову і функції органу. Шкода виробничого пилу обумовлена ії здатністю викликати захворювання легенів – пневмоконіози. Відрізняють такі види пневмоконіозу:

- сілікоз – від вдихання пилу, який містить вільний діоксид кремнію;

- сідероз – від вдихання залізорудного пилу;

- антракоз – від вдихання пилу вуглю, коксу, графіту, сажі;

- сілікатоз – від вдихання пилу, який містить зв’язаний діоксид кремнію з різними елементами.

Зміст пилу і токсичних речовин нормується за ГОСТ 12.1.005-88 ССБТ. «Воздух рабочей зоны. Общие санитарно – гигиенические требования».