Укріплення (залуження) схилів, укосів значної крутизни
При залуженні схилів значної крутизни на практиці використовують переважно два способи:
одерновка схилів;
гідропосів трав.
Джерелом дернини є природні луки ділянки газонного господарства. Дернини нарізаються товщиною 5-8 см кусками шириною 25-30 см і довжиною 30-50 см. Складується, а потім і перевозиться до місця укладання трава до трави. Суть технології одерновки заключається в наступному. По підготовленій поверхні схилу дернини укладаються знизу до верху перпендикулярно до падіння схилу. Дернини щільно підганяються одна до одної, а на крутих схилах пришпилюються дерев"яними кілками. Шов засипають грунтом і засівають насінням трав для бистрого зрощування. Одерновану ділянку рясно поливають, особливо в перші 2-3 тижні.
Суттєвими недоліками такого способу закріплення схилів є значні витрати ручної праці, а заготовки дернини призводять до оголення сінокісно-пастбищних угідь.
Більш ефективним способом закріплення крутих схилів, а також безгрунтових схилів є використання гідропосіву багатолітніх трав.
Старанно змішану робочу суміш, яка складається з насіння багаторічних трав, мінеральних добрив, мульчуючого і плівкостворюючого матеріалів і води механічним способом наносять на схил. В якості мульчуючих матеріалів переважно використовують торфокрихту, древесну тирсу, рублену солому, суміш торфокрихти і тирси, суміш торфокрихти і рубленої соломи, болотний очес, дерев"яно-целюлозні волокна. Мульча розкладується і створює додаткове поживне середовище.
Витрати мульчуючого матеріалу гідросуміші можна прийняти у відповідності з табл. 3.1.
Таблиця 3.1 - Витрати мульчуючих матеріалів
Грунти схилів (укосів) | Витрати мульчі, т/га | |||||
торфо- крихта | дерев"яна тирса | рублена солома | суміш торфо- крихти з тирсою | суміш торфо- крихти з рубленою соломою | болотн- ий очес | |
Пісок, супісок | 15,0 | 4,0 | 2,5 | 2,0 | ||
Суглинок, глина | 17,0 | 5,0 | 3,5 | 2,5 |
В якості плівкостворюючих грунтозв"язних матеріалів використовують бітумні, латексні і інші емульсії. Ці матеріали створюють захисну плівку або грунтову кірку, запобігають розмиву до появи всходів і створення стійкої дернини. Плівка створює в грунтовому шарі мікроклімат з оптимальним для пророщування насіння тепловим і водяним режимами.
При аналізі досліджень виконаних в напрямку використання грунтозв"язуючих матеріалів при гідропосіві трав встановлено, що такими в сучасних умовах найефективніше можуть бути використані латекси СКС-65 ГП, СКС-50 ПГ, СКД-1, ДММА-65 ПГ і повільнорозпадаюча бітумна еульсія, яка приготовлена на емульгаторі, сульфітно-спиртова брага (ССБ).
Витрати плівкостворюючих матеріалів в робочій суміші при гідропосіві наведено в табл. 3.2.
Таблиця 3.2 - Витрати латекса при гідропосіві
Грунти схилу (укосу) | Витрати латекса, г/м2 сухої речовини | |||||
без мульчі | торфо- крихта | древес на тирса | суміш торфу з тирсою | рублена солома | болотн- ий очес | |
Торф | - | - | - | - | - | |
Рослинний грунт (супісок) | - | |||||
Суглинок, глина | - |
Норма витрати емульсії встановлюється з врахуванням її концентрації і кількості сухої речовини на одиницю площі схилу (укосу)
, (3.1)
де Q – норма витрати емульсії, л/м2;
H – витрати сухої речовини, г/м2;
C – концентрація емульсії, г/л.
Допустима концентрація латексів при частковому попаданню в водойми санітарно-битового водопостачання складає 0,4 мг/г в розрахунку на суху речовину.
Встановлено, що при дальності подачі гідросуміші до 12 м використовується розпилююча насадка по типу "риб"ячого хвоста", від 12 до 20 м конічна розпилююча насадка, більше 20 м – насадка по типу "брайн пойт".
При гідропосіві швидкість руху агрегату може бути визначена по формулі:
, (3.2)
де V – швидкість руху агрегату, м/хв.;
d – діаметр вихідного отвору розпилюючої пасадки, м;
B – ширина схилу (укосу), м;
q – питома витрата гідросуміші на одиницю площі схилу, м3/м2;
A – показник, який залежить від гідравлічного напору насосом і втрат напору по довжині трубопроводу гідросистеми.
В розрахунках показник A може бути взятий A = 1,17х103 м/хв. при напорі насосу H = 50 м в. стовпчика.
Витрати матеріалів для укріплення 1000 м2 схилу при гідропосіві:
насіння 4 кг і мінеральних добрив 70 кг (азотних – 30 кг, фосфорних і калійних по 20 кг), торфокрихта – 4-5 м3. Співвідношення води і торфу в середньому 1,5:1. Потреба емульсії 0,6÷1%.
Для гідропосіву використовують гідросіялки МК-14-1, МК-14А-1. Витрати робочої суміші на одиницю площі 8-10 л/м2.
Дата добавления: 2016-05-11; просмотров: 845;