Права людини та міжнародне право.

З точки зору міжнародного права, права людини – це права, що існують для визначення правового становища індивіда в будь-якій сучасній державі. До свобод людини прийнято відносити ті сфери людської поведінки, в які не може втручатися держава.

Згідно з міжнародною практикою, права людини підрозділяються на громадянські, політичні, економічні, соціальні та культурні.

Основні міжнародно-правові акти про права людини:

– Міжнародна хартія прав людини

– Загальна декларація прав людини ООН 1948;

– Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права ООН 1966 року з Факультативним Протоколом 1986р.

– Міжнародний пакт про громадянські і політичні права ООН 1966 року з Факультативними Протоколами 1976 і 1992 рр.

– Акти про боротьбу з масовими порушеннями прав людини.

– Декларація про надання незалежності колоніальним країнам і народам 1960 р.;

– Конвенція про попередження злочину геноциду і покарання за нього 1948 р.;

– Міжнародна конвенція про ліквідацію всіх форм расової дискримінації 1965 р.;

– Міжнародна конвенція про припинення злочину апартеїду і покарання за нього 1973р.

Акти про захист окремих категорій індивідів:

– Конвенція про політичні права жінок 1952 р.;

– Конвенція про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок 1979 р.;

– Декларація прав дитини 1959 р.;

– Конвенція про права дитини 1989 р.;

– Конвенція про громадянство заміжньої жінки 1957 р.;

– Декларація про захист жінок і дітей в надзвичайних обставинах і в період збройних конфліктів 1974 р.;

– Конвенція про скорочення безгромадянства 1961 р.;

– Конвенція про статус апатридів 1954 р.;

– Конвенція про статус біженців 1951 р. і Протокол 1966 р.;

– Статут Управління Верховного Комісара ООН у справах біженців 1950 р.;

– Декларація про територіальний притулок 1967 р.;

– Міжнародна декларація про захист прав всіх трудящих-мігрантів і членів їх сімей 1990 р.

Схема 10.3.

Основні права людини, що захищаються міжнародним правом