Правовідносини: поняття та види.

Правові відносини –це суспільні відносини, врегульовані нормою права, змістом яких є суб’єктивні юридичні права та обов’язки їх учасників. Правові відносини є юридичним виразом економічних, політичних, майнових, культурних та інших суспільних відносин. Разом з тим правові відносини є найбільш поширеною і виразною формою реалізації права, втілення в життя його приписів.

Правовідносини є конструкцією, що складається з таких структурних елементів:

1) суб’єкти (суб’єктний склад) – як мінімум, два суб’єкти права, один з них є – уповноваженою особою (носієм права), інший – зобов’язаною особою (носієм обов’язку).

Правосуб’єктністю, як показано у темі «Суб’єкт права», володіють як суб’єкти права, так і суб’єкти (учасники) правовідносин, що дає певну підставу для їх ототожнення. Але коректніше розмежовувати ці поняття. По-перше, суб’єкти права є тільки потенційними учасниками правовідносин. По-друге, володіння правами та їх втілення в життя (реалізація) можливо і поза правовідносинами. По-третє, суб’єкт права може володіти лише однією з перерахованих характеристик, що складають правосуб’єктність, а саме – правоздатністю (дитина, недієздатна особа), – що є достатнім для володіння правами. Придбання прав та виконання юридичних обов’язків від імені таких осіб здійснюють їх законні представники (батьки, усиновлювачі, опікуни). Таким чином, поняття «суб’єкт права» і «суб’єкт правовідносин» співвідносяться як загальне та приватне явище. Суб’єкт правовідносин – це суб’єкт права, що є учасником правовідносин;

2) об’єкт – реальне (матеріальне або нематеріальне) благо, з приводу володіння яким або за захистом якого суб’єкти вступають у правовідносини;

3) зміст. Розрізняють юридичний та фактичний зміст правовідносин.

Юридичний зміст представлений суб’єктивними правами та юридичними обов’язками учасників правових відносин. Суб’єктивне право – це міра дозволеної поведінки особи. Юридичний обов’язок– це зумовлена об’єктивним правом міра належної поведінки особи. У кожному правовідношенні суб’єктивному праву одного учасника відповідає юридичний обов’язок іншого учасника.

Фактичний зміст правовідносин – це конкретні дії учасників правовідносин, в яких реалізуються їхні права та обов’язки.

Юридичний зміст є завжди типовим для певного виду правовідносин, а фактичний зміст – завжди унікальний, неповторний. Наприклад, всі покупці супермаркету здійснюють юридично однакові дії (сплачують ціну купленого товару), але фактична поведінка у кожного різна (різні товари, різні суми грошей, наявність або відсутність знижок тощо).