Тропічний географічний пояс

В тропічному географічному поясі виділяють 3 природні зони: 1) постійно-вологих лісів; 2) саван; 3) пустель.

Зона тропічних постійно-вологих лісів розміщується на прибережних рівнинах і схилах гір вздовж берегів Карибського моря і Мексиканської затоки. Середня температура найхолоднішого місяця + 24...+ 26⁰С, найтеплішого + 27...+28⁰С. Клімат морський. Завдяки постійній дії північно-східного морського пасату, річна кількість опадів перевищує 2000 мм із максимумом у літній і осінній час. Рослинний покрив представлений густими багатоярусними вічнозеленими лісами з великою кількістю пальм, серед яких поширені сейба або капокове дерево (Ceiba pentandra), цедрела (Cedrela mexicana), кампечеве дерево (Haematoxylon campechianum), бразильське дерево (Caesalpinia echinata), каоба або махагоні (Swietenia mahagoni), чикосапоте (Achras mammosa), кордія (Cordia alliodora), карапа (Carapa guianensis), гварея (Guarrea cedrata), анакардиум (Anacardium excelsum), табебуйя (Tabebuja pentaphylla), бальса або охрома (Ochroma lagopus) та ін. Ці ліси сильно порубані і заміщені плантаціями бананів, ананасів, цукрової тростини. Грунти – червоні. В тваринному світі переважають представники південноамериканської фауни: пума, оцелот, ягуар, тапір, свиня пекарі, деревний дикобраз, броненосець, мурахоїд, широконосі мавпи, з птахів – королівський гриф, мексиканський шуан, гокко, численні папуги, тукан та ін.

Зона тропічних саван сформувалась на підвітряному по відношенню до північно-східних пасатів тихоокеанському узбережжі Центральноамериканського перешийку, на півночі півострова Юкатан і острові Куба. Річна кількість опадів складає 800-1000 мм на рік, проте випадають вони переважно влітку і восени. Взимку і навесні дощі майже не випадають. Для рослинного покриву типові злакові формації з колючими чагарниками і окремими групами дерев, серед яких акація, мімоза, мескитове дерево (Prosopis juliflora), пало-верде (Cercidium microphyllum), а також кактусами (Cephalocereus mezcalainsis, Dendrocereus nudiflorus), юками та іншими сукулентами на червоно-коричневих фералітних грунтах. Іноді зустрічаються листопадні тропічні дерева амарант (Coppaifera bracteata) і сейба (Ceiba acuminata). На піщаних пляжах острова Куба зустрічається листопадна кокколоба (Coccoloba unifera), на глинистих приморських рівнинах звичайні пальми (Copernicia, Sabal та ін.), на сухих піщаних рівнинах – гаї ендемічної пальми із пляшковим стовбуром (Coccothrinas wrightii), срібляста тополя (Brysonima wrightiana), табебуйя (Tabebuia lepidota), низькорослі сосни (Pinus caribaea та ін.). Савани використовуються переважно як пасовища.

Зона тропічних пустель розташована на західному узбережжі тропічної частини материка і Каліфорнійському півострові. Її утворення обумовлене антициклональними умовами погоди протягом всього року внаслідок розміщення в зоні дії Гавайського максимуму і холодної Каліфорнійської течії, яка значно знижує температуру повітряних мас і виключає утворення вертикальних повітряних потоків, формування хмар і випадання атмосферних опадів. Тільки вночі, коли нижній шар повітря ще більше охолоджується, утворюються тумани і на узбережжі випадає роса. Берегові пустелі, які там сформувались, мають бідну рослинність, в якій представлені ксерофіти, галофіти, сукуленти і склерофіти. Найбільш характерними є ксерофіти – полин і саркобатус (Sarcobatus vermiculatus).