Регулювання зайнятості населення

До активних заходів належать:

· створення додаткових і нових робочих місць шляхом реструктуризації економіки, розвитку малого і середнього бізнесу, створення умов для іноземного інвестування та для самозайнятості населення;

· застосування гнучкої форми зайнятості;

· організація професійного навчання, консультації та профорієнтації незайнятого населення;

· організація оплачуваних громадських робіт;

· посилення територіальної та професійної мобільності робочої сили;

· сприяння працевлаштуванню через удосконалення діяльності та розвиток центрів зайнятості;

· квотування робочих місць;

· регулювання трудових міграцій;

До пасивних заходів належать:

· виплата допомоги у зв’язку з безробіттям і надання допомоги членам сімей, які перебувають на утриманні безробітних;

· оформлення дострокового виходу на пенсію за умови наявного трудового стажу, що дає право на одержання пенсії;

· підтримка безробітних, які відкривають власну справу;

· страхування від безробіття, соціальний захист.

Важливим напрямом активної політики зайнятості є професійна підготовка, перепідготовка і підвищення кваліфікації працівників з метою створення сприятливих умов для прискорення процесів структурної та технологічної перебудови економіки, запобігання змушеному хронічному безробіттю, забезпечення раціональної зайнятості.

Державна активна політика зайнятості передбачає розроблення програм сприяння зайнятості населення.

Розрізняють довгострокові і короткострокові програми сприяння зайнятості. Вони розробляються як на державному, так і на регіональному рівнях.

Метою державних і регіональних програм є сприяння зайнятості населення, задоволення потреб громадян у праці.

Спеціальні галузеві програми зайнятості населення призначені для вирішення на рівні окремих галузей і підприємств проблем прихованого безробіття, сприяння продуктивній зайнятості працівників і практичній реалізації диференційованого підходу щодо окремих підприємств з урахуванням державної політики структурної перебудови, санації державних підприємств і заходів державної політики на ринку праці.

Для фінансування передбачених програмами зайнятості населення заходів утворюється державний фонд сприяння зайнятості за рахунок:

· асигнувань державного і місцевих бюджетів;

· зборів на обов`язкове соціальне страхування на випадок безробіття;

· коштів служби зайнятості, отриманих від надання платних послуг підприємствам та організаціям і частини прибутку підприємств, установ та організацій, що створюються державною службою зайнятості.

Інфраструктура ринку праці в економічній системі являє собою сукупність інститутів сприяння зайнятості населення, профорієнтації, профпідготовки і перепідготовки кадрів. Вона складається з мережі центрів зайнятості (бірж праці), центрів підготовки і перепідготовки робочої сили тощо. Основним елементом інфраструктури ринку праці є державна служба зайнятості. Детальніше розглянуто у роботі [3]