Міжнародний фінансовий ринок і його структура

Міжнародний платіжний оборот, пов'язаний з оплатою грошових зобов'язань юридичних і фізичних осіб різних країн, обслуговується валютним ринком.

Світовий валютний ринок — це сфера міжнародних економічних відносин, що виявляються у процесі здійснення операцій з купівлі-продажу іноземної валюти і цінних паперів в іноземній валюті, а також операцій з інвестування валютного капіталу. Саме на валютному ринку відбувається узгодження інтересів продавців і по­купців валютних цінностей.

З організаційно-технічного погляду валютний ринок — певна сукупність сучасних засобів телекомунікації, таких як телеграф, телекс, телефон, інформаційні системи, що пов'язують між собою банки і біржі різних країн, які здійснюють валютні операції та міжнародні розрахунки з обслуговування.

З інституційної позицій валютні ринки — це сукупність банків, брокерських фірм, корпорацій, особливо транснаціональних компаній (ТНК).

Рух валютних і фінансових ресурсів здійснюється через:

— валютні операції;

— валютно-кредитне і розрахункове обслуговування покупки і продажу товарів та послуг;

— зарубіжні інвестиції;

— операції з цінними паперами;

— перерозподіл національних доходів у вигляді допомоги країнам, що розвиваються, і внесків у міжнародні організації.

Міжнародний кредит — рух позикового капіталу, пов'язаний із наданням валютних і товарних активів одними суб'єктами світової системи господарства іншим на умовах платності, строковості та повернення.

Міжнародний кредит має дві основні форми: товарний або комерційний, грошовий або банківський. Є й змішана форма міжнародного кредиту — фірмово-банківські кредити.

За джерелами у структурі міжнародного зовнішнього фінансування вирізняють офіційні й приватні кошти.

Офіційні охоплюють двосторонні міжурядові кредити і багатосторонні кредити міжнародних фінансових організацій. До приватних кредитів належать фірмові та банківські кредити, синдиковані банківські позики та ін.

За терміном кредити поділяються на: коротко — до одного року, середньо — від одного до п'яти (іноді до семи — восьми) років та довгострокові — понад 10 років.

За видами зовнішньоекономічної діяльності розрізняють кредити комерційні, пов'язані з зовнішньоторговельними операціями та фінансові, що використовуються на будь-які цілі.

За призначенням міжнародні кредити, так само як і внутрішні, поділяються на продуктивні і непродуктивні. До продуктивних належать кредити, призначені для розвитку еко­номіки країни-позичальника. Непродуктивні кредити пов'язані з утриманням урядового апарату, армії, закупівлею зброї, погашенням зовнішньої заборгованості за раніше отриманими кредитами та ін.

За валютою позики вирізняють: міжнародні кредити у валюті країни-боржника або країни-кредитора; у валюті третьої країни, а також у міжнародних розрахункових валютних одиницях (СДР, колишня екю).

За забезпеченням міжнародні кредити класифікують на забезпечені та бланкові. Забезпечені надаються під товари, товаророзпорядчі й інші комерційні документи, цінні папери, векселі, нерухомість і коштовності. Бланковий кредит на­дається під зобов'язання боржника погасити його у встановлений термін, оформляється соло-векселем з одним підписом — позичальника. Різновидами бланкових кредитів є контокорент та овердрафт.

Різновидом міжнародного кредиту є валютний кредит, тобто кредит у певній валюті або валютах, призначений для по­гашення зовнішньої заборгованості, підтримки валютного курсу національної грошової одиниці, поповнення офіційних валютних резервів.

Кредити за компенсаційними угодами передбачають взаємні поставки товарів однакової вартості, коли країна-позичальник отримує у кредит на 8—15 років машини, обладнання для створення чи реконструкції підприємств, освоєння природних ресурсів, збагачення сировини, а погашення кредиту здійснюється за допомогою поставок продукції цих підприємств.

Проектне фінансування — нова форма кредитування країн, що розвиваються, яка полягає у спільному фінансуванні кількома кредитними установами великих, переважно інфраструктурних проектів.

Серед інших боргових інструментів особливу групу становлять експортні кредити. їх специфічна ознака виявляється у зв'язаному характері, тобто наявності так званого зв’язуючого застереження в кредитній угоді. Сутність застереження поля­гає в тому, що позичальник має використати цей кредит винятково на зазначені цілі, наприклад, на придбання товарів, вироблених у країні-кредиторі.








Дата добавления: 2016-11-28; просмотров: 602;


Поиск по сайту:

При помощи поиска вы сможете найти нужную вам информацию.

Поделитесь с друзьями:

Если вам перенёс пользу информационный материал, или помог в учебе – поделитесь этим сайтом с друзьями и знакомыми.
helpiks.org - Хелпикс.Орг - 2014-2024 год. Материал сайта представляется для ознакомительного и учебного использования. | Поддержка
Генерация страницы за: 0.007 сек.