Позичковий капітал підприємства, його ознаки та складові

Залежно від типу фінансових відносин, які виникають між капіталодавцямиі підприємством-об'єктом фінансування, вони можуть стати співвласниками або кредиторами суб'єкта господарювання. Якщо між капіталодавцем і підприємством виникають відносини позички, то це означає, що фінансування відбувається за рахунок позичкового капіталу.

Найважливіші параметри позичкового капіталу підприємства наведені в табл. 11.1.

Таблиця 11.1 — Характеристика позичкового капіталу підприємства

Під довгостроковими зобов'язаннями і забезпеченнями слід розуміти зобов’язання, що будуть погашені протягом строку, який перевищує 12 календарних місяців, або протягом строку, що перевищує операційний цикл, якщо він більший 12 календар­них місяців. Довгострокові зобов'язання і забезпечення і, відповідно, довгостроковий позичковий капітал підприємства можна класифікувати за такими видами:

—позички банків та інші позички,відстрочені податкові зобов'язання;

—пенсійні зобов’язання;

—довгострокові кредити банків;

—інші довгострокові зобов’язання;

—довгострокові забезпечення;

—цільове фінансування;

—благодійна допомога.

Під поточними зобов'язаннями і забезпеченнями не­обхідно розуміти зобов'язання і забезпечення, що будуть погашені протягом операційного циклу або повинні бути погашені протягом 12 мі­сяців з дати складання балансу. Поточний позичковий капітал може формуватися за рахунок таких видів зобов'язань і забезпечень:

—короткострокові кредити банків;

—векселі видані;

—поточна кредиторська заборгованість за: довгостроковими зобов'язаннями; товари, роботи, послуги; за розрахунками з бюджетом; у тому числі з податку на прибуток; зі страхування; за розрахунками з оплати праці;

—поточна кредиторська заборгованість за одержаними авансами;

—поточна кредиторська заборгованість за розрахунками з учасниками;

—поточна кредиторська заборгованість із внутрішніх розрахунків;

—поточні забезпечення;

—доходи майбутніх періодів — доходи, отримані протягом поточного або попередніх звітних періодів, які належать до наступних звітних періодів;

—інші поточні зобов’язання.

У складі позичкового капіталу окремо виділяють також (ІV розділ пасиву балансу) зобов’язання, пов’язані з необоротними активами, утримуваними для продажу, та групами вибуття — власне зобов’язання (Пояснення: стаття стосується необоротних активів, утримуваних для продажу, та групи активів, що належить до вибуття в результаті операції продажу).

Фінансові кредити

Фінансовий кредит — це позичковий капітал, який надається банком — резидентом або нерезидентом, кваліфікованим як банківська установа згідно із законодавством країни перебування нерезидента, або резидентами і нерезидентами, які мають статус небанківських фінансових установ, у позичку юридичній або фізичній особі на визначений строк для цільового використання та під процент.

Основним різновидом фінансових кредитів є банківський кредит, який надається суб'єктам кредитування всіх форм влас­ності у тимчасове користування на умовах, передбачених кредитним договором. Основними з цих умов є: забезпеченість, повернення, строковість, платність і цільова спрямованість.

Під довгостроковими кредитами банків розуміються зобов'язання підприємства перед кредитною установою (банком), які повинні погашатися протягом терміну, що перевищує один рік з дати складання балансу, а також пролонговані короткострокові кредити (позички), які перейшли до складу довгострокових.

Короткостроковими кредитами банків є зобов'язання підприємства перед кредитною установою (банком), які повинні бути виконані протягом терміну, що не перевищує одного року з дати складання балансу, а також зобов'язання за кредитами (позичками), як довгостроковими, так і короткостроковими, термін погашення яких минув на дату складання балансу.

До основних видів забезпечення кредиту належать:

а) застава (майна, майнових прав, цінних паперів тощо);

б) гарантії (банків, підтверджені фінансами чи майном третьої особи);

в) інші види забезпечення (поручительство, свідоцтво страхової організації).

Застава означає, що в разі невиконання боржником забезпеченого заставою зобов'язання кошти, одержані від реалізації заставленого майна, спрямовуються передусім на задоволення вимог заставодержателя. Заставодавцем може бути як сам боржник, так і третя особа (майновий поручитель). Предметом застави є майно (рухоме і нерухоме) та майнові права, які можуть бути відчужені та на які може бути звернено стягнення.

Поручительствоявляє собою додаткове зобов'язання стосовно кредитора, оформлене договором між кредитором за основним зобов'язанням і поручителем для забезпечення виконання основного зобов'язання (як правило, укладається тристороння угода). Відповідно до такого договору поручитель бере на себе зобов'язання перед кредитором третьої особи (боржника) відповідати за виконання зобов'язання цієї особи цілком або частково. Кількість поручителів за договором не обмежується, і всівони відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не передбачено договором поруки.

Гарантіяхарактеризує зобов'язання третьої особи задовольнити вимоги кредитора у разі настання певних, заздалегідь обумовлених гарантійних випадків. На відміну від поручительства, гарантія не має акцесорного характеру, тобто безпосередньо не пов'язана з умовами договору між кредитором і боржником. Гарант, який виконав зобов'язання боржника, не вправі жадати від боржника відшкодування, якщо інше не обумовлено в умовах видачі гарантії.

Комерційні кредити

Одним з джерел формування позичкового капіталу підприємства є комерційні кредити. Комерційний кредит — це форма кредиту, яка характеризує відносини позички між двома суб'єктами господарської діяльності, що виникають у результаті одержаних авансів у рахунок наступних поставокпродукції (робіт, послуг) чи одержання товарів з відстрочкою платежів.

До основних різновидів комерційних кредитів належать:

—товарні кредити;

—одержані аванси.

У результаті залучення товарного кредиту у підприємства виникає кредиторська заборгованість за товари (роботи, послуги).

Важливим елементом позичкового капіталу підприємства є одержані аванси від клієнтів – одержані аванси під поставку матеріальних цінностей або під виконання робіт, а такожсуми попередньої оплати покупцями і замовниками рахунків постачальниказа продукцію і виконані роботи. Аванси можуть бути як коротко-, так і довгостроковими.

Довгострокові аванси як джерело формування позичкового капіталу використовуються при виконанні крупних замовлень, зокрема в будівництві, суднобудуванні, великому верстатобудуванні та в деяких інших галузях.

Учасники кредитних відносин при комерційному кредиті можуть регулювати свої господарські відносини та створювати платіжні засоби у вигляді векселів — зобов'язань боржника сплатити кредитору зазначену суму у визначений термін. Погашення комерційного кредиту, оформленого з допомогою векселя, може здійснюватися шляхом:

—сплати боржником за векселем;

—передачі (індосаменту) векселя іншій юридичній особі (крім банків та інших кредитних установ);

—врахування векселя — придбання векселя банком до настання строку платежу за ним у векселедержателя за грошові кошти з дисконтом (переоформлення комерційного кредиту на банківський).