Метод групової взаємозамінності

при селективній зборці [50]

Сутність методу групової взаємозамінності полягає в виготовленні деталей з порівняно широкими технологічно здійсненними допусками, обираними з відповідних стандартів, сортуванню деталей на рівне число груп з більш вузькими груповими допусками і зборці їх (після комплектування) по однойменних групах. Таку зборку називають селективної.

Метод групової взаємозамінності застосовують, коли середня точність розмірів ланцюга дуже висока й економічно неприйнятна.

При селективній зборці (у посадках із зазором і натягом) найбільші зазори і натяги зменшуються, а найменші - збільшуються, наближаючи зі збільшенням числа груп сортування до середнього значення чи зазору натягу для даної посадки, що робить з'єднання більш стабільними і довговічними (мал. 2.65). У перехідних посадках найбільші натяги і зазори зменшуються, наближаючи зі збільшенням числа груп сортування до значенню чи натягу зазору, що відповідає серединам полів допусків деталей.

а також можливою погрішністю їхньої форми. Відхилення форми не повинні перевищувати групового допуску, інакше та сама деталь може потрапити в різні (найближчі) групи в залежності від того, у якому перетині вона обмірювана при сортуванні.

При селективній зборці виробів з посадкою, у якій ТD = Td, груповий чи зазор натяг залишаються постійними при переході від однієї групи до іншої (див. мал. 2.65, а).

При ТD > Td груповий зазор (чи натяг) при переході від однієї групи до іншої не залишається постійним (див. мал. 2.65, б), отже, однорідність з'єднань не забезпечується, тому селективну зборку доцільно застосовувати тільки при ТD =Td.

Селективну зборку застосовують не тільки в сполученнях гладких деталей циліндричної форми, але й у більш складних за формою деталях (наприклад, різьбових). Селективна зборка дозволяє в п раз підвищити точність зборки (точність з'єднання) без зменшення допусків на виготовлення чи деталей забезпечити задану точність зборки при розширенні допусків до економічно доцільних величин.

Разом з тим селективна зборка має недоліки: ускладнюється контроль (вимагаються більший штат контролерів, більш точні вимірювальні засоби, контрольно-сортувальні автомати); підвищується трудомісткість процесу зборки (у результаті створення сортувальних груп); можливе збільшення незавершеного виробництва внаслідок різного числа деталей у парних групах.

Для скорочення обсягів незавершеного виробництва, щоутвориться при селективній зборці, застосовують статистичні методи аналізу фактичного розподілу розмірів по групах і вводять необхідну коректування в розбивку по групах.