Теоретико-вероятностный метод розрахунку розмірних ланцюгів
При розрахунку розмірних ланцюгів методом максимуму - мінімуму перед-покладалося, що в процесі чи обробки зборки можливо одночасне сполучення найбільших що збільшують і найменших уменьшающих розмірів чи зворотне їхнє сполучення. Обидва випадки найгірші в змісті одержання точності замикаючого ланки, але вони малоймовірні, тому що відхилення раз-меров в основному групуються біля середини полючи допуску. На цьому по-ложении і заснований теоретико-вероятностный метод розрахунку розмірних ланцюгів.
Застосування теорії імовірностей дозволяє розширити допуски со-ставляющих розмірів і тим самим полегшити виготовлення деталей при прак-тически незначному ризику недотримання граничних значень замикаючого розміру.
Зворотна задача. У результаті спільного впливу систематичних і випадкових погрішностей центр групування може не збігатися із серединою полючи допуску, а зона розсіювання - з величиною допуску. Величина такої розбіжності, виражена в часткахполовини допуску на розмір, називається коефіцієнтом асиметрії, ,
де М(Аi) – математичне чекання, середній арифметичний розмір i – го ланки;Aсi – розмір, що відповідає середині полючи допуску.
У цьому випадку рівняння розмірного ланцюга по середніх розмірах буде мати вид
. (2.15)
Використовуючи теорему про дисперсію [D(xi) =si2] суммы независимых случайных величин, можно записать: . (2.16)
Для переходу від середніх квадратических відхилень s до чи допусків полям розсіювання використовують коефіцієнти відносного розсіювання li. Він є відносним середньої квадратическим відхиленням і дорівнює (при полі розсіювання wj = Tj)
lj = 2sj/Tj . (2.17)
Для закону нормального розподілу (при Tj = 6sj ) ;
для закону рівної імовірності (при ) ;
для закону трикутника (Симпсона) (при ) .
Підставивши вираження (2.17) у рівняння (2.16), одержимо:
чи , (2.18)
де t – коефіцієнт, що залежить від відсотка ризику і приймав за даними [10].
Визначивши ТАD по формулі (2.18), обчислюють середнє відхилення замикаючого ланки як Ес(АD) = (2.19)
і його граничні відхилення
Еs(АD) = Ес(АD) + TAD/2; Еi(АD) = Ес(АD) - TAD/2. (2.20)
Пряма задача. Допуски складових розмірів ланцюга при заданому допуску вихідного розміру можна розраховувати чотирма способами.
При способі рівних допусків приймають, що величини ТАj, Ec(Aj) и lj для всіх складових розмірів однакові. По заданому допуску TAD по формулі (2.18) визначають середні допуски TcAj:
.
Знайдені значення TcAj и Ec(Aj) коректують, з огляду на вимоги конструкції і можливість застосування процесів виготовлення деталей, економічна точність яких близька до необхідної точності розмірів. Правильність рішення задачі перевіряють по формулі (2.18).
При способі призначення допусків одного квалитета розрахунок у загальному аналогічний рішенню прямої задачі методом повної взаємозамінності. При цьому середня кількість одиниць допуску визначиться по формулі
.
Спосіб спробних розрахунків [50] полягає в тім, що допуски на складові розміри призначають економічно доцільними для умов майбутнього виду виробництва з урахуванням конструктивних вимог, досвіду експлуатації наявних подібних механізмів і перевірених для даного виробництва значень коефіцієнтів l. Правильність розрахунку перевіряють по формулі (2.18).
Спосіб рівного впливу [50]застосовують при рішенні плоских і просторових розмірних ланцюгів. Він заснований на тім, що відхилення кожного складового, що допускається, розміру повинне викликати однакова зміна вихідного розміру.
Приклад 2.Розрахувати допуски і граничні відхилення для розмірів А1, А3, А4
І А6 (см. мал. 2.64) при заданому АD = 1…2,12 мм. ТАD = 1,12 мм.
Скористаємося способом одного квалитета. Розрахунок ведеться в тієї ж последователь-ности, що й у прикладі 1.
Визначаємо коефіцієнт квалитета як
; ,
де iAi прийняли по табл.3.3 [10]; k - кількість ланок із заданими допусками.
За ДСТ 25347 - 82* визначаємо, що значення аС, рівне 204, знаходиться між по IT12 = 160 и IT13 = 250. По цьому ж стандарті визначаємо допуски на всі розміри по IT12: ТА1 = 0,460; TA3 = 0,250; TA4 = 0,350; TA6 = 0,250.
Визначаємо допуск замикаючого ланки по рівнянню(2.18): ,
де lАi = 1/3 - коефіцієнт відносного розсіювання розмірів для нормального закону розподілу; t = 3 - коефіцієнт, що характеризує відсоток виходу розрахункових відхилень за межі допуску, задається в залежності від відсотка ризику (Р = 0,27%) [10].
Умова не виконана, тобто.. 1,12 ¹ 0,97.
Щоб одержати рівність допусків, допуск одного з ланок варто збільшити. Для цього вибираємо ланка А1 (корпус) і визначаємо його допуск:
.
Призначаємо відхилення складових ланок аналогічно попередньому прикладу:
A1 = 240 ± 0,355; A2 = 25-0,5; A3 = 50-0,25; A4 = 107-0,35; A5 = 21-0,5; A6 = 40 ± 0,125.
Визначаємо координати центрів групування розмірів, прийнявши коефіцієнт асиметрії ai рівним нулю. Це означає, що розсіювання всіх складових ланок симетрично щодо середини полючи допуску, і координати центрів групування розмірів будуть відповідати координатам середин полів допусків
: ЕСА1 = 0; ECA2 = -0,25; ECA3 = -0,125; ECA4 = -0,175; ECA5 = -0,25; ECA6 = 0.
Визначаємо відхилення і координати середини полючи допуску замикаючого ланки:
ESAD = ADmax - AD = 2,12 – 3 = - 0,88; iAD = ADmin - AD = 1,0 – 3 = -2,0;
ECAD =
Перевіряємо координати середин полів допусків по рівнянню (2.19):
-1,44 ¹ [(-0,25) + (-0,125) + (-0,175) + (-0,25) + 0] – 0 = -0,8.
Для забезпечення рівності коректуємо координату середини полючи допуску ланки А1: ECA1 = -0,8 – (-1,44) = +0,64.
Визначаємо відхилення ланки А1:EsA1 = ECA1 + ТА1/2 = +0,64 + 0,71/2 = +0,995;
EiA1 = ECA1 - ТА1/2 = +0,64 - ,71/2 = +0,285. Звено А1 = 240 .
Перевірка. Тому що рівності в рівняннях (2.18) і (2.19) витримані, перевіряємо пре-дельные відхилення замикаючого ланкиАD по формулах (2.20):
ЕsAD = -1,44 + 1,12/2 = - 0,88; EiAD = -1,44 - 1,12/2 = -2,0.
Вимоги по замикаючому ланці витримані.
Дата добавления: 2016-11-02; просмотров: 685;